Одним з найвизначніших зелених чаїв, які уособлюють неповторну чайну культуру Японії, є маття – яскравий, добре подрібнений порошок смарагдово-зеленого кольору. В наші дні китайці не часто вживають порошкові чаї, хоча традиція їх пиття прибула до Японії з Китаю ще під час розквіту багатої чайної культури династії Сон (960-1279 рр).

З року в рік чергова версія найжаданішого вінтажу “Червоної Марки (Хон Їнь, Hong Yin)” виходить під якимось брендом, однак більшість з них – то лише марна спроба завоювати репутацію легендарних млинців 50-х заради прибутку. І найчастіше те, з чого складаються ці нові чаї, крім обгортки, ледь схоже на свого знаного предка.

Джов Юй (Zhou Yu) народився 1945-го року в Чонціні (Chungking). Спеціалізувався на іноземних мовах та економіці. У 1981-му році перепланував свій родинний будинок і створив у ньому чайний дім “Вістерія”, яким і досі опікується. Він присвятив себе життю в чаї, а саме Шляху Чаю (Ча Дао, Cha Dao).

Рано чи пізно може настати той момент, коли ви почуватиметесь зручно зі своїми листям, водою і чайним посудом, однак бажання знайти вищі й величніші чашки чаю не полишатиме вас. І тоді прийде усвідомлення, що єдине, що залишилося змінити – це ви самі.

Кожна група любителів чаю використовує поняття “тіло чаю” по-своєму – цим самим вони вказують на різні аспекти того, що є засадничим для них. Тут ми визначаємо “тілом” чаю характерні риси, які має листя завдяки своїм різновидам, віку й стану дерев, а також типу саду/оточення, в якому вони зростали.

Цю статтю взято з книги Ву Де “Дзен і Чай одного смаку”. В ній висвітлюється багато з того, що пов’язує Дзен і Чай, і за що ми, власне, відносимо її до наших улюблених розділів. Тож буде чудово почати саме з неї, занурившись спершу в безодню цих давніх традицій задля дослідження глибини, яку вони обидві намагаються охопити й виразити у простоті.

Наприкінці 2018 року було проведено правописний семінар, присвячений правопису китайських власних та загальних назв в українській мові. На семінарі команда лінгвістів, серед яких Наталія Цісар у співпраці з Надією Кірносовою доопрацювали систему української практичної транскрипції китайських складів на основі власних досліджень і напрацювань Надії Кірносової з 2009 року.