ZenChaRoku

 

НОТАТКИ ПРО ДЗЕНСЬКИЙ ЧАЙ
(Дзентяроку)

 

Східне місто

СКЛАВ ДЗЯКУАН СОТАКУ

 

Зміст:

    1. Зайняття чаєм виявляє сутність Шляху Дзену
    2. Зайняття чайною справою
    3. Дух (сенс) Чаю
    4. Дух (сенс) начиння для Дзенського Чаю
    5. Значення невигадливого (Вабі)
    6. Зміни та варіяції в чайній справі
    7. Значення «цінованого» (Сукі)
    8. Значення «Росяної Землі»
    9. Про «сутність» і «дію»
    10. Сенс «чаю без "гостя" і без "господаря"»

 

9. Про «сутність» і «дію»

У Шляху Чаю існують поняття «сутність» і «дія»1. В світі, якщо брати в якості прикладу начиння, яке використовують у чайному дійстві, «сутність», вважається, символізують баняк, глек із холодною водою та інші предмети начиння, які під час приготування чаю не рухають; «дію», вважається, символізують чайна ложка, чайниця та інші предмети начиння, котрі пересувають під час приготування чаю.

Далі. Поняття «сутність» і «дія» невідлучні одне від одного. Хоча глек із холодною водою і баняк — начиння, яке символізує «сутність», вони, коли їх беруть і відносять, стають символами «дії». Хоча чайниця і чайна ложка належать до начиння, що символізує «дію», вони, коли їх кладуть заради оздоблення2, стають символами «сутності». В такому випадку що буде за користь для Шляху, якщо ми їх3 пов'яжемо з поняттями «сутність» і «дія», докорінне значення яких не в цьому?

Коли розділяють Дзен і Чай на два поняття, пов'язують їх із «сутністю» та «дією». Крім того, особливе значення тут має нероздільність цих категорій. Споконвіку в приготування чаю привносилася сутність Дзену, і так як смак Дзену той самий, що і смак Чаю, то вони — одне і два, два і одне. Єдина свідомість, непорушність, зверхність «порожнечі» та спокою4 — «сутність». Рухи рук і тулуба, поводження себе, коли сидиш чи стоїш,— «дія».

В коментарі Чжу5 до «Серединного й незмінного»6 мовиться: «Хоча "сутність" і "дія" розрізняються рухом і спокоєм і спочатку належним чином запроваджується "сутність", а потім відбувається "дія", насправді цих двох речей не існує7». В тлумаченні десятьох пар «тимчасового» та «істинного» до Сутри про Квітку Дгарми8 ведеться: «Що стосується "сутності" та "дії", то іти шляхом просвітління і відкрити в собі джерело витвору Будди9 — це "сутність" і це "справжнє", з цього витвору Будди віддати тим самим безлічі народжених — це "дія" і це — "тимчасове". Якщо зробити порівняння, то "сутність" подібна до великої землі, а "дія" — виходженню з "сутності" та поверненню в неї. Тимчасове має доброчесність повернення до "істинного"».

Отаке значення «сутності» та «дії». Це вчення, що визначає сутність проведення чайного дійства і призводить нас до досягання свідомості Будди.

 

Примітки:

1 Поняття «сутність» (кит. ті) та «дія» (кит. юн) доволі часто використовувалися китайськими буддійськими філософами під час аналізу структури буття. «Сутність» — деяка споконвічна, вічна, незмінна сутність речі (яку в кінцевому результаті можна ототожнити з «природою будди» — єдиним безумовним субстратом усього сущого). «Дія» — вияв «сутності», що може визначатися в найрізноманітніших формах (вигляді речі, її змінах і под.). Слід відмітити, що для близькобуддійської літератури не було характерно якесь суворе дотримування значень цих понять, що можна сказати і про «Нотатки про Дзенский Чай».

2 Маються на увазі випадки, коли чайницю або чайную ложку, що чимось дорогі господарю, який влаштовує чайну церемонію, виставляють на огляд «гостей» у нішу-токонома.

3 Тобто перелічені предмети чайного начиння.

4 Важливіші характеристики «природи будди», що є однорідною (в даному випадку ця якість визначається словами «єдина свідомість»), сталою, незмінною (тобто характеризується «непорушністю та спокоєм»), позбавленою будь-яких атрибутів («порожньою»).

5 Чжу Сі (1130-1200) — один з найзначніших китайських філософів і головних представників неоконфуціанства.

6 Кит. «Чжун-юн». Один з трактатів, що входять до конфуціанського Чотирикнижжя. Авторство його приписується учню Конфуція - Цзи Си.

7 Тобто відсутність відмінності між «сутністю» та «дією».

8 Незрозуміло, який коментар має на увазі автор «Нотаток». Десять пар «тимчасового» й «істинного» - перелік двадцяти філософських і догматичних понять, десять з яких протипоставлені іншим десяти як безумовно істинні умовно істинним (принцип — справа, причина — наслідок, учення — діяння згідно вченню, загальне - окреме, тощо).

9 Тобто відкрити в собі «природу будди», просвітлитися.

 

Українською перекладено спеціяльно для TeaHut.com.ua

teakettle

Messenger