RecreatingLegend1

Відтворення легенд. Відновлена історія:
“Червона Марка (Хон Їнь)” та “Блакитна Марка (Лань Їнь)” народилися знов

Аарон Фішер

З року в рік чергова версія найжаданішого вінтажу “Червоної Марки (Хон Їнь, Hong Yin)” виходить під якимось брендом, однак більшість з них – то лише марна спроба завоювати репутацію легендарних млинців 50-х заради прибутку. І найчастіше те, з чого складаються ці нові чаї, крім обгортки, ледь схоже на свого знаного предка. Нещодавно "Група чайних компаній Чантай (Chang Tai)” теж прийняла рішення рухатися в подібному напрямі. Та хоч їх і мотивують схожі ділові принципи, вони вирішили витратити деякий час на розгляд можливостей і виготовити те, що всередині мало би більше спільного з ориґінальними чаями. Вони задумали створити цілу лінійку продуктів, позначену як сучасні версії багатьох з тих чудових чаїв доби “Взірцевих пуерів (Masterpiece Era)”. І не дивно, що пошуки крізь віяння літератури про пуери вивели їх на Джов Юя – одного з найобізнаніших чайних мудреців сучасности.

З усіх моїх численних подорожей до Юньнані остання поїздка виявилася найбільш інформативною з ряду причин: я мав честь відвідати мануфактуру “Чантай” і зустріти там кількох шанувальників чаю, а також можливість поглянути на їхнє виробництво. Однак найважливішим для мене було те, що я отримав шанс відвідати Юньнань з одним з найвизначніших учителів свого життя. Компанії “Чантай” дуже пощастило. Таких людей, хто випив би більше “Червоної Марки” чи “Блакитної Марки” за Джов Юя в останні тридцять років, що він колекціонує чай, не так уже й багато.

Для Джов Юя ця можливість аж ніяк не була пов’язана з бізнесом. Він сприйняв увесь процес дуже серйозно – приніс декілька версій “Червоної Марки“ та “Блакитної Марки” з собою, щоби ще раз попити й порівняти з тими нотатками, які він зробив десятиліття тому, коли придбав свої перші екземпляри всього лише по $30 за млинець. Джов Юй – легендарна постать у світі тайванського чаю, засновник відомого в усьому світі чайного дому "Вістерія", а також учитель і колекціонер пуерів з неосяжними мудрістю і досвідом.

У літаку до Юньнані Джов Юй сказав мені, що він не став би відтворювати ці старі чаї лише заради бізнесу. Якщо б він відчував, що не в змозі знайти щось максимум наближене за відчуттям і характером до тих легендарних чаїв, то швидше би просто зробив новий продукт без жодних неправдивих асоціацій. І оскільки фабрика сподівалася на відтворення ще кількох млинців доби “Взірцевих пуерів”, він, зрештою, залишився чесним не тільки на словах і загалом зробив тільки два: Червону й Блакитну Марки звичайного ґатунку.

RecreatingLegend2

Первісна будівля фабрики Менхай, яку було встановлено в 1940 році, зараз покинута.
Ми зупинилися, щоби спробувати відчути старі млинці

Джов Юй сказав, що зробити точно такий чай, який виготовлявся 50 років тому, неможливо з ряду причин. Усіх купажистів того періоду вже нема, й хоч і малося декілька переважних теорій, та ніхто не знає, з яких саме реґіонів брали сировину. По-друге, оскільки ці чаї зараз уже добре витримані, точно зрозуміти важко, як вони колись смакували новими. А втім, Джов Юй пив їх, коли вони ще були доволі свіжими. RecreatingLegend3

Незважаючи ні на що, Джов мав був потрапити всередину старої фабрики за будь-яку ціну

Він сказав, що “Червона Марка”, приміром, була настільки терпкою, що багато шанувальників пуерів тих часів не хотіли її пити. “Крім того, світ, рівно як і Юньнань, був тоді зовсім иншим місцем, – він усміхнувся, – Люди були чистішими, Земля менш забрудненою, і дерева були здоровіші… органічні й природні сади тощо.” Тому постало питання, а чи варто відтворювати ті шедеври взагалі… Джов Юй поплескав мене по руці й сказав, що нічого він не збирається “відтворювати”, а “просто створить щось, спираючись на досвід”. Це нагадало мені мистецьку традицію, коли використовували великих майстрів минулого для навчання учнів сьогодення. Більшість художників і скульпторів, східних і західних, проходили періоди учнівства, коли вони навчалися імітувати стиль і навички тих, хто приходив до них. І я не міг не задатися питанням, а що як якась чайна мануфактура років так через 50 не найме иншого експерта, щоби той зробив купаж чаю, схожого на легендарні “млинці Червоної та Блакитної Марок Джов Юя”?..

RecreatingLegend5

Джов Юй на фабриці Чантай біля мішків зі створеним їм купажем, що чекає на свою чергу бути спресованим

Якщо, можливо, комусь 30-и років збирання “Червоної Марки” та “Блакитної Марки”, а також наявність однієї з найбільших колекцій сьогодення і здавалися недостатніми, щоби відряджати Джов Юя на цю подорож, то його сумніви би цілком розвіялися, як тільки він ризикнув підпустити майстра до якоїсь сировини пуера. Того першого вечора, після прибуття в гори Сішуанбаньна, ми чаювали з власником "Чантай", паном Лей Ґван Юе, в його офісі. Спочатку ми випили трохи “Блакитної Марки”, привезеної Джов Юєм. Після того пан Лей увічливо поцікавився, чи не може він пригостити нас чаєм. Він приніс якийсь свіжий млинець шену, й Джов Юй звільнив місце, аби той сів заварювати його. Сьорбнувши другу чашку, Джов Юй прокоментував: “Не погано… Мені нагадує цьогорічний весняний чай з Булан Шаню, – після чого він затнувся і почухав свою голову, – Проте є тут щось іще…” RecreatingLegend5

Джов Юй обговорює майбутнє своїх млинців з керівником на фабриці Чан Тай

Обличчя пана Лея засяяло. Дійсно, ми пили тогорічний “Ї Чан Хао (Yi Chang Hao)”, що був зроблений відомим купажистом з Гонконгу, який, до речі, сам і викупив усю партію цього чаю прямо з фабрики. Панові Лею знадобився деякий час на те, щоби закінчити свій вирок. “Дивовижно… Дійсно вражаюче! – вигукнув він. – Це справді на 90% чай з Булан Шаню. Инші 10% – чай з Їву.” Джов Юй пропустив комплімент і тільки відповів: “А… Я знав, що то був Їву”. Пан Лей продовжував говорити, що вони, без сумніву, обрали правильну людину. Годину по тому, коли він проводжав нас, то все ще продовжував бурмотіти “неймовірно… просто неймовірно”.

RecreatingLegend6RecreatingLegend7

Джов Юй, як майстер, у дії здійснення магії, яка поверне до життя
ті легендарні чаї і принесе насододу тисячам любителів чаю

Наступні декілька днів, що ми провели в кімнаті для купажування, де дегустували сотні видів маоча з усіх районів Юньнані, “дивовижна” чутливість Джов Юя продемонструвала себе достатньою мірою, щоби стати вже звичною. Він часто, перш ніж оголосити гору й сезон, робив один ковток чи иноді просто нюхав чай. Разом з відомим фермером, що робить вулони (улуни), паном Чов С’єнь Пан, вони були зайняті розмовами про недавню вологість весняного чаю, дощі й навіть тумани – не з точки зору метеозведень чи поїздок на ферми, а розглядали вплив цих факторів на чаї, які вони зараз пили. Бачити енергійність, з якою Джов Юй наближався до кожної чашки з настоєм, і ті чутливість і проникливість, які йшли слідом, незалежно від того, скільки рядків чаю ставили перед ним – це справді надихало. Цікаво, що багато з тих характеристик, які він описував, були би мені доступні також, якби я пив ті чаї вдруге й зосереджувався вже на них, але, ймовірно, з першого разу я би їх пропустив. Сам я був вражений такою величезною кількістю зразків, від чого вкотре відчув, що мені ще далеко мандрувати світом Пуера.

Зрештою, світ знову прикрашається млинцями “Червоної Марки” та “Блакитної Марки”, хоч і не тотожними ориґіналам, та вони й не мали бути такими, принаймні в очах того, хто їх купажував. І хоч особисто я й не міг допомогти, але все ж відчував, що ці млинці є чимось більшим, ніж просто маркетинговою витівкою. Чи справді вони схожі на “Червону Марку” й “Блакитну Марку”, коли ті були молодими, важко сказати, а, можливо, це просто питання для чиєїсь суперечки. Та спостерігаючи за тими пристрастю, духом і вправністю, що були вкладені в їх виробництво, я впевнений, що ці млинці я би залюбки додав до своєї колекції. І також я зовсім не сумніваюся, що на них чекає яскраве майбутнє. Хто знає, чи залишаться ще ориґінальні “Червона Марка” й “Блакитна Марка” через п’ятдесят років для порівняння… Гадаю, кожен тут – від людей, що зігрівали воду й готували чай, до репортерів з Тайваню – всі відчували, що Джов Юй творить історію прямо в них на очах.

Дещо про мануфактуру Чантай та її чаї

Блакитна Марка в нашій Чайній крамничці

Шен 2003-го року від Чантай Їву

 

RecreatingLegend8 

Статтю перекладено спеціяльно для TeaHut.com.ua

Оригінал статті, що виходила в 2007-у, взято з сайту the-leaf.org

teakettle