UnderstandingChaQi1
Розуміння Ча Ці,
Частина I

Ву Де

Любителі чаю мають розглядати й відчувати Ці, як аспект зростання і насолоди від Листка. Є такі відчуття та енергії в Чаї, які не поясниш хемією. Ці тонкощі з’єднають вас з Ним значно глибше.

Будь-яке обговорення даоського світогляду має торкатися розуміння Ці (Qi, 氣). Проте, так само як і з Дао, якщо ви не мали безпосереднього її переживання, цей термін буде дуже важко перекласти чи осягнути. То є життєва сила, що виступає рушієм і диханням усьому. Можна було би перекласти “Ці” як “енергія”, “потік” чи навіть “дихання”, та насправді тут ведеться про значно більше. Вона, фактично, схожа на індійське слово “прана”, яке теж натякає як на життєву енергію живих істот, так і на ту енергію, що рухає матеріяльним Усесвітом. Оскільки ця ефірна субстанція живить тіло, можна також уважати, що вона живить і розум. Тож її здатність відчуватися тілом і розумом, а ще той факт, що вона так само тече й у зовнішньому Всесвіті поза нами, зробили цю енергію центром незліченних технік медитації протягом усього часу. Проте не слід уважати, що вона відноситься до чогось містичного чи магічного. Ці можна розглядати просто як рух або вібрацію внутрішньоатомних частинок, з яких складаються всі речі – як матерію самого Всесвіту.

Західні вчені також прийшли до висновку, що світ насправді складається з атомів, кожен з яких вібрує від того, що внутрішньоатомні частинки обертаються всередині з неймовірною швидкістю, через що вони сприймаються водночас і як частинки, і як хвилі. Вся матерія, власне, є енергією (Ці) і знаходиться в стані постійного руху. Відчуття цієї вібрації, адже вона так само тече й усередині нас, дає нам можливість віднайти Шлях переживання гармонії з Усесвітом. По суті, Ці є способом, за допомогою якого ми можемо віднайти зв’язок з Дао, і прозрінням, яке ця гармонія нам дарує.

Оскільки слово “Ці” використовувалося всіма способами впродовж усієї історії Китаю, його зустріч із західними розумом і філософією часто призводить до плутанини з приводу, знаходиться Ці всередині матерії, спричинює її чи виникає внаслідок її існування. Насправді суперечки щодо глибших значень Ці вже не одне століття є частиною китайської науки, тому й не дивно, що західні уявлення про “енергію” тільки ускладнюють речі. А втім, я вважаю, що Ці може бути предметом сварок лише тоді, коли її трактують як концепцію чи філософський термін, а не коли вона є емпіричним відчуттям, яке люди здатні переживати всередині свого власного тіла й розуму.

Важливо підходити до Ці не як до концепції чи якоїсь доґми, пов’язаної з певними релігійними поглядами. Ці є справжнім, фізичним відчуттям, яке можна сприймати в тілі. Воно конкретне й помітне. І допоки людина здатна переживати й підключатися до реального відчуття Ці, що “струменить” її тілом і розумом, всі ці пояснення про те, чим воно “насправді” є, не мають жодного сенсу. Звісна річ, рух усієї Ці у Всесвіті – то значно більша концепція і справжній зв’язок з цією великою енергією дійсно є дуже високим станом. На граничному рівні Ці набагато більше, ніж просто тонкі відчуття, що ми переживаємо у своїх тілах – це істотний рух усього Всесвіту, що сильно перевищує будь-який людський досвід, сенсорний чи якийсь инший. Зрештою, тонкі відчуття Ці, що ми переживаємо, є Шляхом, яким ми, як людські істоти, можемо встановлювати зв’язок з енергією Всесвіту. Тож наша зосередженість, як така, на практиці має залишатися там. Без емпіричної, живої мудрости того, як воно – відчувати/бути тою Ці, що рухається крізь нас, з Дао – ці ідеї залишаються лишень словами чи концепціями для статей, подібних цій. Без розвитку чутливости до реального переживання Ці, без усвідомлення того, що це і є наша справжня сутність, гармонія з Дао видається майже неможливою.

UnderstandingChaQi2

Завдяки самоусвідомленню, заснованому, можливо, на інстинкті або, можливо, на інтуїції, і, звичайно ж, на практиці, можна почати відчувати Ці всередині свого тіла й розуму. Це часто досягається за допомогою таких технік, як Тайдзі, Ціґон (Ціґун, Qigong), йоґа чи медитація. З давніх часів чайні мудреці вже знали й обговорювали Ці чаю, і “Ча Ці” завжди була частиною визнання та оцінювання Листка. Коли ми п’ємо Чай, Ча Ці рухається нашими тілами й стає точкою фокусування для самоусвідомлення, а Чай – як Дао.

Проте важко сказати, чи Ці вже знаходиться в нас, а Чай лише надихає її почати рухатися, текти, чи то вона в Чаї. Можливо і те, й инше. Однак це відбувається і, безумовно, існує цілком реальне переживання Ці в Чаї. Можна сприймати його, як певного роду діялог, що відбувається всередині тіла між душею і Чаєм. Але важливо пам’ятати, що як тільки ви вип’єте Чай, він стає вами. Це ваша Ці, ваше тіло. Иншими словами, ви є Чай!

Кожен чай проявляє свій тип Ці. Часто потік Ці змінює напрям, швидко чи імпульсивно рухається або огортає тіло. Инколи Ці залишається на поверхні, а коли й глибоко всередині. А подекуди взагалі немає жодної Ці чи то, можливо, вона затонка для нашого відчуття. В багатьох випадках природні, органічні чи “живі” чаї мають Ці, що повільно зростає впродовж усього часу чаювання: перших кілька настоювань нічого не відчувається, але потім вона так повільно-повільно починає перетікати тілом і може відчуватися як вібрація, поколювання чи инші тонкі відчуття.

Мої перші зустрічі з Ці сталися через практику медитації, не через пиття Чаю. Мій Учитель навчав нас використовувати дихальні вправи для заспокоєння розуму, через зупинку внутрішнього діялогу створювати спокійну базу посиленої концентрації. Потім, коли розум ставав достатньо тихим, ми починали вчитися фокусуватися на відчуттях наших тіл. Ідея полягала в тому, що кожна окрема частина нашого тіла має певне відчуття, і якщо ми зосередимо свій розум, приміром, на своєму мізинці на нозі, ми зможемо відчути його. Повільно, в міру того як ми практикувалися днями, тижнями чи навіть роками, спостерігавши всі грубі відчуття в кожній частині своїх тіл, як усередині, так і зовні, ми починали помічати все тонші прояви, аж поки нарешті не стали відчувати своєрідний “потік” вібрацій, схожий на мурашки. Ми вчилися рухати цей потік, “змітати” його вгору й униз свого тіла хвилями енергії. Що спочатку приваблювало мене в такого типу практиці, так це той факт, що я міг насправді відчувати те, про що розповідав Учитель. Раніше я вже практикував багато форм медитації, які включали різні види уявних образів, вербалізацію і/чи споглядання, і все воно відбувалося насамперед у розумі. А це був набагато конкретніший досвід, тому що я відчував його в своєму тілі. І спокій, урівноваженість і мудрість, що прийшли слідом, були для мене значно виразнішими. Така більш “тілесна” медитація, що тримала інтелект на відстані, була для мене значно кращою терапією. Коли минули роки й мої стосунки з Чаєм розвинулися, я зрозумів, що те, що я відчував, і була Ці. Практика підготувала мене до того, щоби я був чутливішим до Ча Ці, усвідомлюючи зміни, що відбуваються в моєму тілі на найтоншому рівні, коли я п’ю різні чаї.

UnderstandingChaQi3
Наближаючись до Ча Ці

Більшість чайних любителів у наші дні найчастіше приділяють увагу аромату, настою, смаку й відчуттям у порожнині рота та горлі від своїх чаїв. Можливо, дехто вважає, що ідея Ці є надто абстрактною чи виходить за межі досвіду пересічної людини. На початку, коли хтось тільки відкриває для себе Чай, він може мати деякі застереження стосовно Ці. Це що, якась містична сила чи релігійний досвід, пов’язаний з вірою? А хтось може ще йому розповісти про потоки деякої Ці, що піднімаються тілом угору й зрештою, досягнувши маківки голови, вибухають блаженством, як то кажуть: “Ці да бай хвей (Qi da bai hui, 氣達百會)”, і він сприйматиме все це за неприроднє. Навіть інтелектуально ці слова здаються зарозумілими. І все ж, я виявив, що якщо дотримуватися певних рекомендацій, коли приступаєш до чаювань, то майже кожен зрештою може почати відчувати Ці в своєму тілі. І ця здатність стає найважливішою в кожному аспекті Ча Дао, від пошуків найкращого чайного листя, води й посуду до способу приготування свого чаю – наповнення Ці своєї чайної церемонії, від чого ті, хто на ній присутні, почуватимуться спокійними й радісними.

У цих численних випусках “Ґлобал Ті Хат” (Всесвітньої Чайної Хатинки) ми вже обговорювали не раз, чому витримані чаї кращі за нові, гірська вода ліпша за бутильовану, а старий чайний посуд – за сучасні витвори. І все це, зрештою, відбувається через Ці. Як я зазначав у минулому числі журналу, присвяченому Пуеру, багато вчителів кажуть, що дуже коштовні старі чаї варті таких високих цін лише з точки зору їхньої Ці. Якщо хтось просто шукає приємних смаків у роті, то є багато продуктів і солодощів, які можуть забезпечити подібні відчуття за значно нижчу вартість.

Найліпша вода, яку набирають у місці виходу джерела на поверхню, як ми вже обговорювали, є значно кращою через те, що вона посилює Ці чайного настою. І кожен, хто колись експериментував з використанням різного чайного посуду, щоб оцінити його вплив на Ці, може засвідчити той факт, що більшість старовинних чайних речей також посилюють відчуття Ці в чаї ґонфу. Крім того, в минуломісячних “Порадах з Ґонфу Ча” обговорювалася важливість у чайній церемонії тої людини, що заварює, і ми з вами проводили експеримент, щоби переконатися в тому, що чай дійсно змінюється, коли ми змінюємо людину, яка його наливає. Тоді ми казали, що ця людина радикально впливає на чайний настій. Так, це теж стосується Ці, яку кожен, хто заварює, привносить до чайної церемонії. Звісно, що “енергія” того, хто орудує чайником для води, чайником для заварювання, листям і чашками, впливатиме на Ці настою, адже вся церемонія протікає через них.

Отже, розуміння Ча Дао ґрунтується на Ці, й без неї, я вважаю, Чай ніколи би не був визнаний усіма мудрецями й провидцями всіх часів і тим більше ніколи б не надихнув такий Центр, як наш. Навчившись бути чутливими до того, як Чай впливає на Ці в нашому тілі, ми розвиваємо самоусвідомлення шляхом самозаглиблення, незворушности, тиші, спокою і врівноважености. Окрім простоти й дзенської ясности присутности, занурення та усвідомлення моменту Чаю, Ці поєднує нас з енергією і рухом усього Всесвіту, з Дао.

 

Чим Ча Ці не є

Коли поняття чи досвід важко пояснити або поділитися ним з иншими, як це, безумовно, стається у випадку з Ці, подекуди у висвітленні неясности допомагає усунення деяких факторів, що стосуються зосереджености людини. Наприклад, у нашій практиці медитації вчитель часто нагадує нам, що треба завжди намагатися сублімувати грубі відчуття, аналізуючи їх з метою знайти тонші компоненти, з яких вони складаються, допоки ми не досягнемо найтоншого потоку вібрацій, що відчувається немов рух мурашок, Ці. І все ж, навіть на тих, хто не навчений відчувати тонкі відчуття, що з’являються разом з потоком Ці всередині нас, вони все одно впливатимуть. Зрештою, атоми у світі вібрують, випромінюючи енергію, незалежно від того, усвідомлюємо ми це чи ні, так само як і наші тіла вібрують і змінюються весь час, незалежно від нашої до того чутливости. На жаль, багато людських істот утратили свою інтуїцію і чутливість через те, що сучасна цивілізація надто зосереджена на зовнішньому стимулі. Часто люди просто почуваються легко й комфортньо, коли п’ють гарні чаї.

Коли ми п’ємо чай, Ці всередині наших тіл починає текти так чи инак. Через погане здоров’я, харчування чи навіть поставу багато хто з нас час від часу, а подекуди дуже часто, матимуть різні блокування, що перешкоджають руху Ці. Прорив цих перешкод, як правило, призводить до якогось грубого відчуття чи навіть емоційного хвилювання в нас. Окрім цих перешкод на шляху Ці, звичайно, від самого пиття чаю теж виникатимуть грубіші (фізичні) відчуття, наприклад, можуть з’являтися тепло, випоти чи сильне серцебиття. Будь-що з них є або наслідком прориву Ці крізь блокування, або ж, можливо, викликано характером нашого чайного листя, чи можливо навіть кофеїном. Ці грубі відчуття не слід плутати з самою Ці.

Не можна не підкреслити, що Ці не є синонімом для кофеїну й це не посилене почуття гіперактивности й не тепло в грудях або випоти чи жар – це наслідки самої Ці від її руху крізь нас або ж, можливо, просто характеристики самого чаю. Дещо з цього також є побічним ефектом прориву блокувань. Насправді найкращі чаї, приміром, дуже старі пуери, зовсім не перешкоджатимуть нашому сну. Навпаки, дійсно чудові чаї заспокоюють нас настільки, що ми часто спимо краще, довше й глибше після їх пиття. Навіть не скажу вам скільки, але багато разів я чув, як хтось згадував, що був здивований тим, як після довгого чаювання з якимось файним чаєм він так комфортно й солодко спав.

Вилучивши всі грубі прояви, що виникають як наслідки від Ці чи самого чаю, можна почати зосереджуватися на пошуках відчуття Ча Ці, адже воно там присутнє. Ці не є ілюзорною концепцією розуму, вірою чи філософією. Це реальне відчуття, його можна відчувати в тілі, якщо тільки навчитися, як слухати. Звичайно ж, добрати слів для його опису дуже важко, й усі вони будуть суб'єктивними. Для мене це відчувається немов потік, що свербить, помалу щипає, поколює, коли він на поверхні. Майже такий самий, як відчуття мурашок у наляканої людини, хоча й трохи відрізняється. В инших випадках, коли Ці глибока й прониклива, вона відчувається схожою на хмаринку – пухнаста, така легка в тілі. Під час цього “довжина хвилі” вібрацій (через брак ліпшого відповідника) здається надто вузькою (швидко змінюється), щоби бути, як би я то назвав, такою, що “поколює”, і відчуття швидше нагадує затерплість, задубілість.

Але, на жаль, жоден мовний вислів чи завиток пензля, яким би вправним не був його краснописець, ніколи не зможе по-справжньому охопити сутність переживання Ці. А втім, кілька гостей з тих, що нас відвідують з усіх куточків світу, змогли почати відчувати Ці після незначної практики. Я також був свідком декількох семінарів, у яких брали участь сотні людей, багато хто з них спочатку були налаштовані доволі скептично, а потім розповідали про подібні відчуття і переживання. Пам’ятаю одного американського товариша, який до того, як приїхав у гості, вже декілька років пив чай. Дотримуючись деяких указівок, запропонованих йому, щоби навчитися, як наблизитися до відчуття Ці, він десь через тиждень зміг сам це пережити. Пізніше він розповідав мені, що вживав слова “Ча Ці” в оглядах і обговореннях чаю до того, проте насправді ніколи не відчував цього – плутав з напливом кофеїну чи з теплом у грудях, коли гарячій настій опускався вниз. Його дуже схвилювало те, що тепер він має можливість обговорювати Ці так, як це мало би бути, в той спосіб, у який до неї підходили ще в давні часи.

 

UnderstandingChaQi4Ці та здоров’я

З давніх часів китайська медицина зосереджувалася на русі Ці й визнавала, що наслідком хвороб часто є перешкода цьому потокові в певній частині тіла. Традиційна китайська медицина (ТКМ) називає застої причинами більшости хвороб.

Акупунктура – лікувальна метода, яку призначають для звільнення цих блокувань. Той факт, що Ча Ці може також настільки вільно перетікати в тілі, означає, що вона теж має подібну цілющу силу. Отже, насолоджуючись чудовим чаєм у тиші, людина фактично очищує своє тіло, творить з нього належну судину, якою перетікає Ці. Чай сприяє травленню, кровообігу та має ряд инших переваг для здоров’я, відомих китайським лікарям упродовж тисячоліть, і той спосіб, у який він змушує нашу Ці перетікати, є ще однією з його корисних властивостей. Окрім лишень медитації, безтурботности й тихої радости цей потік Ці корисний для нашого тіла й духу – він розслаблює нас, омиваючи від стресів, як фізично, так і ментально. Рух Ці розкриває нас і дозволяє відчувати себе частиною цього Всесвіту.

Найдавніший трактат з теорії китайської медицини, що був написаний у формі діялогу імператора з мудрецем Ці Бо, називався “Канон внутрішньої мудрости Жовтого Імператора” (Хван Ді Нейдзін, Huang Di Neijing). У цій книзі імператор питає мудреця про значення слова “Ці”, а той описує його просто як вимірювання часу, за який Земля обертається на 15-ть градусів зі своїх 360-и, що вона проходить за рік. Імператор насправді не розуміє зв’язку між цим, з вигляду звичайним вимірюванням і всім езотеричним даоським знанням, прихованим у слові “Ці”. По суті, мудрець казав, що ритмічні зміни в кругообігу Землі пов’язані з усіма речами у Всесвіті, що те слово було саме цим потоком змін самих по собі, й розуміти його – розуміти в цілому Природу, сільське господарство, суспільство й навіть особисте здоров’я. В ті часи астрономію та астрологію не прослуховували, коли відвідували заняття через необхідність для инших профільних дисциплін – вони посідали центральне місце в житті тих майстрів, що жили в горах, ближче до зірок настільки, що ми навіть не можемо собі уявити. Ці Бо пропонував імператорові дивитися на Природу, на ритми Землі й Неба, щоби той сам знайшов відповідь на питання про рух Ці. Та без усвідомлення цієї зміни на власному досвіді користь від подібної інтелектуальної ясности сходить нанівець. Хоч таким і був Шлях тих давніх мудреців, я сумніваюся, що імператор був менш заплутаний, коли питав. Ми маємо знайти спосіб більш фундаментально зливатися з цією внутрішньою мелодією – бути Дао, а не обговорювати його. Ми і є ці 15-ь з 360-и градусів!

Подібно до подорожі, яку ми здійснюємо всередині себе, коли знаходимо все тонші аспекти переживання і зв’язку з Дао, весь Шлях сам по собі є чимось трансцендентним – він постійно сублімує реальність заради пошуку все глибших аспектів буття. Спочатку ми сприймаємо Чай через відчуття: він надає нам задоволення, насолоду від смаків та ароматів. Потім ми починаємо відчувати Ці – блаженство, що манить нас досліджувати себе глибше, поки ми не знаходимо порожній простір, у якому наш потік є Потоком Усесвіту, Дао.

UnderstandingChaQi5

Щоранку біля нашого Центру ми бачимо людей, що практикують Тайдзі

Зв’язок, який ми можемо встановити й підтримувати за допомогою Чаю, є розумінням того, що різниця між різноманітними аспектами Всесвіту насправді відсутня, в тому сенсі, що вони всі є аспектами однієї тотальности, Дао. Ці є рухом цієї тотальности. Самі ми використовуємо свої тіла й розум як об’єкти для фокусування, усвідомлюючи теперішній момент тоді, коли він переживається, проживається. Відчуття Ці поєднує нас з енергією, що проходить крізь нас, рухається всередину й назовні, як дихання, що також зв’язує нас усіх один з одним і зі Світом. Колись Сюнрю Судзукі сказав: “ “Ви” означає усвідомлювати Всесвіт у формі вас, а “я” – у формі мене. Ми з вами просто двері, що відчиняються і зачиняються. Такий тип розуміння необхідний. І його навіть не назвеш розумінням – насправді це справжнє переживання життя через практику Дзен.” Він стисло охопив Шлях, у який наш досвід може зруйнувати відчуття відокремлености, що ми так часто породжуємо поміж собою, иншими та Дао. Течії енергії всередині нас – потік атомів, який почав свій рух хтозна коли, і кожна мить нашого переживання їх знаходиться всередині того великого Потоку, що початком має великий вибух, від якого самі зірки розкидалися по небу. Ми вливаємося і стаємо цим Потоком, стаємо Дао.

Із зосередженням на своїх тілах і виходом за цю склепінчасту браму у Всесвіт ми можемо повернутися в часи, коли не існувало всіх цих зовнішніх подразників у вигляді телевізорів і комп’ютерів – часи, коли люди знали себе краще. Пиття чаю в тиші та концентрація на потоці Ці повертає нас до внутрішньої сутности. Наші вітряні течії всередині віднесуть нас до “обителі безсмертних” – того потаємного місця, про яке розповідав Лу Тон (Lu Tong) у своїх найвідоміших чайних поемах.

 

Статтю було перекладено за матеріялами
жовтневого часопису 
Всесвітньої Чайної Хатинки 2014-го року
спеціяльно для TeaHut.com.ua

teakettle