Чаша з чаєм.
Листя і вода

Ву Де         

Скільки у світі є любителів чаю, стільки ж існує і способів його заварювати – загальні шаблони настоювання і розливання ніколи не обмежувалися жорстко визначеною методологією. Гарний майстер не буде вимагати від своїх учнів копіювати те, що він назбирав, а лише поважати й навчатися через це. Стародавні даоси часто нагадували: розсудлива людина вшановує предків і застосовує їхню мудрість, але не вдається до її імітації. Кожна окрема чайна подорож приходить до свого власного розуміння і осяяння, чаю та чайного посуду, друзів і вчителів – така собі плинна метафора життя.

ABowlofTea1Декілька років тому Майстер Чжов Юй навчив мене одному з найдійовіших способів заварювання, який я також передаю своїм учням, коли вони починають досліджувати Світ Чаю. Тоді він радив його однаково як для початківців, так і для майстрів. На його думку, краще вчити тих речей, якими можна буде користовуватися впродовж усієї мандрівки. Існує багато простих, придатних і недорогих способів навчити новачка заварювати чай, але з удосконаленням його майстерности та з розвитком смаку більшість із них доводиться полишати.

Через те що слова Майстра Чжов Юя дуже близькі моєму серцю, я також ніколи не навчаю чомусь такому, що може згодом більше не знадобитися. Вважаю, що задля довіри між учителем і учнем належить передавати те, що ми би використовували самі.

А зараз, гадаю, я вже міг би передати цю чудову техніку заварювання і вам, а заодне й розглянути деякі з тих багатьох речей, що будуть корисними у вашій подорожі:

Насправді тут нема про що особливо розповідати. Просто покладіть до чаші трохи чайного листя і залийте гарячою водою. Чаша, листя і вода...

Краще взяти чашу V-подібної форми (у нас її ще називають піалою, прим. перекл.), що відкритіша й ширша, та загалом підійде будь-яка. Також було б чудово, якби вона була з особливої кераміки ручної роботи. Ми помітили, що чаші тяньму (tienmu) в техниці «кроляча шорстка» пристосовані для цього якнайліпше. Привабливість самого стилю, товщина поливи – усе це сприяє розкриттю найкращого в чаї, який заварюється в такий спосіб. Чжов Юй, будучи майстром, зібрав у себе чудову колекцію чайного посуду. І коли ви п'єте разом із ним такий чай, він вручає вам чайну чашу тяньму часів династії Сон. Злегка потріскана й затерта, ця старовинна чаша все ще бринить з неймовірною енергією.

Вам не треба для цього багато чаю, усього лише декілька листочків. Для молодого Пуера, зібраного зі старих дерев, як ми помітили, насправді це найкращій спосіб заварювання. Оскільки нещодавно приготований чай ще не зферментувався, через що його природа за китайською медициною вважається холодною, він иноді може бути різкуватим для шлунка. Та декілька листочків у чаші зроблять його легшим, гладкішим, не таким гірким і грубим для тіла, через що результат буде значно чарівнішим і глибшим. У такий спосіб ми п'ємо також деякі тайванські Вулони й Червоні чаї з давніх дерев. Останні з них є на Тайваню єдиним різновидом camellia sinensis assamicas (різновид тих дерев з великим листям, що використовують для виготовлення традиційного Пуера), які були завезені японцями під час окупації. Незважаючи на те, що саме ці чаї ідеально підходять для такого способу заварювання, ми випробували його з усіма – від зеленуватіших Вулонів і Білих чаїв до старих Пуерів – і всі вони були чудові.

Для цього типу заварювання, як і для всього чаю, найкраще підходить свіжа й чиста джерельна вода, передусім з гірських джерел. І чим чистішою буде вона, тим сильніше бринітиме чаша у ваших руках.

Навіть після стількох десятиріч чаю Майстер Чжов Юй все ще продовжує пити його в такий спосіб, принаймні раз чи двічі на тиждень. Це як традиція, яку і я запровадив на своєму власному шляху. Існує багато причин, що робить пиття чаю з чаш таким чудовим. Деякі з них ми можемо обговорити, а дещо з цього ви відкриєте самі. А втім, щось із них лишиться поза тою брамою, у яку слова не зможуть увірватися ніколи. Смирність – одна з найважливіших серед них.

Ми п'ємо чай з чаш, щоби звести в приготуванні до мінімуму всі людські складові. Тут майже немає параметрів – можете або підбирати кількість листя і температуру води, або ні. Просто насолоджуйтесь чаєм, яким би він не виходив. У такий спосіб ми відпускаємо всі претенсії. Більше немає жодних питань якости в заварюванні чаю, немає порівняльного розуму – немає ані доброго, ані поганого. Забагато вправности й майстерности часто призводить до снобізму, і тоді ми втрачаємо можливість з'єднатися з Природою, з нами самими й одне з одним через Чай. У питті чаю з чаш і зведенні до мінімуму ролі людини в цьому ми можемо повернутися до того, коли є тільки листя і вода – у місце, де починається справжній діялог.

Спробуйте попити чашу з листям і водою, просто, без жодних удосконалювань. Це повернення до найпростішого й найстарішого способу приготування чаю часто стає дуже глибоким. Воно може пробудити у вас якісь власні усвідомлення, можливо щось відмінне від того, чим я хотів би зараз з вами поділитися...

 

Древні

Покласти жменьку листя до чаші й додати гарячої води – це найдавніше чайне ґонфу, якому багато тисяч років. У допотопних лісах, незайманих у своїй зелені, мудреці торкалися глибин за тими чашами, оповитими парою. Їм усього й треба було, що знайти дикі чайні дерева й обробити їхнє листя на місці: підв'ялити, прожарити і висушити його, як вони й казали... Або посидіти у мовчазній медитації. Жодних сумнівів, поруч також лежали торбинки й чайниці зі старим чаєм, для особливих випадків. А якщо б раптом далекі майстри до них завітали?.. Чи трапився певний збіг астрологічних і космологічних обставин і настав час для могутніших чаїв і глибшої медитації... Або навіть відсвяткувати значні сезонні зміни...

Бувало, візьмуть вони чисту джерельну воду, зігріють її просто на вугіллі й, додавши до неї енергії від свого ціґону й медитації, заправляють нею листя. Тоді вже передають вони мандрівникові чи учню не просто чайне листя і воду – вони частинку себе передають. Саме так Чай завжди був зв'язком із Дао, бо не обмежувався він словами й концепціями, які вони породжують. І образ моєї мудрости правдивіший у чаші з чаєм, яку я вам подаю, ніж розкривають її тисячі книжок чи лекцій. «Чай не бреше»,– говорять вони. Сильніше, ніж воно є, ґонфу ваше не зробить жодна кількість прикрас, якихось чудернацьких слів чи описів – чай усе засвідчить.

Коли ви п'єте чай у такий спосіб, ви продовжуєте цю давню традицію. Заплющте очі й уявіть скелясті виярки давнього гірського пасма, що виграють під променями сонця навзаході, немов той сувій, зафарбований шафраном. У шовковому вбранні, яке тріпоче вітер, ви сидите біля скель під старим чайним деревом, що всохло. Недалечко дзюрчить струмок... Ось уже й чайник починає кипіти. Чуєте, як «у соснах вітер шепоче»?.. Майстер засовує руку в стару торбинку, подерту й зашкрябану сильніше за його сиве чоло. Лагідні руки простягаються, і з них зсипається у вашу чашу листя. На якусь мить він затримує чайник, допоки його шепіт не затихне... Тоді повільними, м'якими колами пара огортає чашу, і листя, кружляючи в танці, починає поступово розкриватися...

 

Простота

Коли ми пізнаємо Чай, важливо, щоби та хвиля претенсійности, що набігає, не накрила нас із головою. На жаль, деякі люди набувають снобізму стосовно свого чаю і втрачають здатність насолоджуватися ним без усіх тих ідеальних аксесуарів, коштовного Ісину, чайників для води та чайниць. Ченці разом зі спіритуалістами часто критикують японську чайну церемонію через те, що багато хто з її прихильників з часом втрачають справжній Дух Чаю і перетворюють це на шовіністичну опанованість, пов'язану з дорогим чайним посудом і чаєм разом з його демонстрацією иншим. Рікю намагався запобігти цьому через поєднання місцевої, простої кераміки Раку та природного оздоблення у скромну естетику. Крім того, зараз багато людей використовують Чай заради самопіару й губляться через своє бажання знати й мати більше за инших.

Для нас це не єдиний спосіб заварювати чай, і нам дуже подобається досліджувати всі тонкощі різновидів чайного посуду разом із методологією Ґонфу. Та набагато важливішою за будь-які види посуду, вправности наливання чи техніки заварювання є Повага, як одна з чотирьох складових частин Чаю, про які казав Майстер Рікю. Не загубіться у своєму прагненні стати знавцем, у сподіванні бути кращими за инших чи знати більше. Я би скоріше пив у горах якийсь простенький вулон разом зі скромним, щиросердним ченцем, ніж коштовний чай у компанії тих, хто хоче на ньому і на своєму знанні попіаритись.

ABowlofTea2Через повернення до найпростіших параметрів заварювання декілька разів на тиждень ми зможемо начисто витирати свою «дошку». Уся наша штучність розсіюється. Більше немає кращих чашок, чайниць чи чайників; жодної необхідности наливати в певному напрямку чи з певної висоти, немає кращого чи гіршого — просто листя у воді.

Розум, що виокремлює, часто має можливість псувати чай своїм аналізуванням і критикою того, чим слід насолоджуватись, що сприймати й поглинати тілом і духом. Є час на роботу з виявлення найкращого через уміння і є час на повернення до плавности, коли людську складову й усе наше позування маємо облишити заради простоти Природи, яка з давніх давен приваблювала людей Духом Чаю.

У перші свої місяці пізнання Чаю я раджу своїм учням дотримуватися лише цієї методи, щоби тоді, коли вони рухатимуться до вивчення всіх різновидів листя і посуду, навичків і технік, вони вже відштовхувалися від простої бази. А з поверненням до цієї основи щотижня вони ніколи не забудуть, що коріння їхнє в «розумі новачка», вільному від усіх їхніх еґо, які псують чай більше за будь-яку погану воду.

 

Вабі

Досить давно японську чайну естетику назвали «Вабі», що частково означає простоту, обговорену вище. Вабі — це також про піднесення і далі святкування в недосконалості справжнього життя. Це означає, що місяць, частково прикритий хмарами, надає більше можливостей для уяви, ніж коли він сяє у повні, а також адекватніше відображає безформне й форму як одне ціле. Як про це висловився поет Леонард Коен: «Є тріщина. І тріщина у всьому. Так світло потрапляє у пітьму...»

Оволодіти естетикою Вабі непросто, адже важко вигадати недосконалість, що є природною. Це має бути спонтанним і виходити із самої Природи, яка, до того ж, зачасто через свою нелогічність і безладність є такою красивою. А розум просто не в змозі організувати це. Тому й не дивно, що таке раціональне суспільство як наше, швидше надає перевагу впорядкованим паркам за огорожею, ніж тим лісам, які колись надихали мудреців.

Звісна річ, ви можете знайти чайну чашу, зроблену в естетиці Вабі, і це збагатить ваш досвід. Тримати майстерно виконану чашу з чаєм, вивчати всі ті нюанси, внесені піччю, і які немов або й справді ненавмисно створені митцем – таке відчуття ні з чим не порівняти.

Також зачасто спосіб цей є яснішим поданням якости чаю, що може розкривати деякі його вади. Однак замість критикування чи навіть приймання результатів чому б не сприймати їх як аспекти того чаю, що перед вами, саме цієї миті вашого життя – такими, якими вони є і якими вони колись будуть. Існує ще повніша релаксація і глибше ставлення до життя, що значно цінніші: ви можете піти за межі просто прийняття недосконалого моменту до дійсної співучасти в переживанні й задоволення від нього попри будь-які відчуті дефекти, які ви здатні помічати.

 

Природа

«Діялог між людиною і Природою необхідний нам понад усе»,– застерігає Майстер Чжов Юй, часто з докором, але при цьому м'яко. Усі наші особисті та соціяльні негаразди виникають, зрештою, через нехтування цим спілкуванням. Та ви все ще можете почути ледь помітний шепіт, якщо заспокоїте свій розум або підете на прогулянку до лісу, далекого від шуму й метушні міста, і де добре чути голос річки.

Наш аналітичний, раціональний розум протягом століть розвивався до екстраординарного рівня, і це принесло стільки чудових досягнень у науці й техніці. Чудовим прикладом тому є оцей комп'ютер, на якому я зараз набираю текст. Але винятковий акцент на раціональному розумі також означав і втрату иншої, набагато давнішої частини інтелекту — відчуття себе частиною Всесвіту.

Загублені в цьому раціональному голосі, що коментує наше життя, багато людей почуваються цілковито відокремленими одне від одного, від Природи й Усесвіту. Інтелект і мудрість, народжені у зв'язку з Природою, були самоочевидними для стародавніх народів. За допомогою цього зв'язку вони розуміли невиразні аспекти Природи – те, що цілком утрачено в наші дні: зірки й пори року, річки й гори. А через свій соліпсизм, нехтуючи Природою в дослідженні наших власних бажань і задоволень, ми забруднили Землю. І тільки тепер, коли той голос, що часто нас попереджає, уже досяг катастрофічної гучности, людство знову починає чути й розуміти те, що було принесене в жертву в ім'я технологічного розвитку.

Це очевидно, що наші соціальні проблеми виникають не через брак науки чи знань. Ми володіємо такими об'ємами інформації, що суперкомп'ютери просто не здатні зберігати це все. Навряд чи ви зможете вивчити хоча би відсоток цього за все своє життя. Мудрість – ось чого нам бракує. І ключем до нашого добробуту, як особистого, так і всього роду людського є не нова технологія чи інформація, а правильне застосування науки та пробуджене, свідоме життя.

Під час самого пиття чаю з чаші існує міцніший зв'язок з Природою всередині листя. Слабше заварювання часто розкриває найглибші якості чаю, поєднує вас із сонцем, місяцем і горами, що всі разом працювали над створенням цього листя. І тоді, коли ви заливаєте його водою з гірського джерела, цей ефект проявлюється досить потужно. А якщо ви ще припиняєте всі инші дії та зосереджуєтесь на чаші перед собою, то голос Природи часто повертається, і з такою силою, якої ви не відчували досі. Ви віднаходите себе невідокремленим і цілісним, частиною того процесу, який почався ще тоді, коли паросток вбирав у себе сонце, воду й гори, коли він виростав у дерево, відрощував гілля з розкішним листям, і що зараз доходить до своєї кульмінації в цьому неповторному теплі й енергії, що під час пиття течуть крізь вас.

 

ABowlofTea3

 

Чистота

Заварювання чаю просто в чаші робить можливою особливу ясність сприйняття. Між ковтками ви можете тримати чашу й, прикривши свої очі, спостерігати, як тепло від неї перетікає крізь ваші руки, а внутрішнє тепло розноситься по грудях. Перед усім простором Усесвіту листя славетно розкривається в цій чаші, і ми в захваті спостерігаємо те. Ось іще одна причина, чому саме цей спосіб чудово спрацьовує з чаями зі старих дерев.

Є тут якесь відчуття відвертости до чаші й листя, що лишає позаду инші методи заварювання і ясніше пов'язує чай із тим простором і людьми, які його оточують. Саме через цей зв'язок, сильніший за будь-що инше, моє перше зайняття з Майстром Чжов Юєм лишається одним із найнезабутніших чаювань усього мого життя, незважаючи на те, що пили ми тоді по декілька листочків простого зеленого чаю.

Коли ви п'єте чай у такий спосіб, не виникає жодних питань про якість чи оцінювання. Немає необхідности фіксувати свої враження внутрішньо чи обговорювати їх з иншими. Чайна церемонія розпадається на свої найбільш ґрунтовні елементи: листя і воду, я і не-я.

У цьому просторі ви вільні залишатися самими собою. Багато разів наша розмова сама сходила нанівець, і перед тим як зануритися у свій власний предмет суперечки, роздумів чи медитації, ми з Майстром Чжов Юєм усміхалися один одному в останній раз. Цей спокій має першорядне значення для проживання здоровим життям у гармонії з Дао. Він зберігає рівновагу між непорушністю та активністю і діє багатозначно з глибини тоді, коли приходить час. Зрештою, найважливіше не може бути виражено в словах так само, як дозволяє це зробити пряма передача чогось настільки ж потаємного, як той настій, що ми ковтаємо у свої тіла, приготовлений руками майстра для справжнього Майстра, що ховається за вашою подобою.

 

Суть

Так само як і суть чайної церемонії не зводиться лише до чаю чи чайного посуду, так і сутність чаю лежить за межами його сильного смаку чи аромату – десь там, де тече його Ці глибоко всередині прожилок листочка. Майстер Рікю одного разу сказав учню: «Уяви своє життя без чаю. Якщо воно буде відрізнятися від того, що є зараз, то ти маєш ще по-справжньому пізнати Ча Дао».

Якщо чай стає показним і чванливим, то сутність втрачається. Будь-хто може дізнатися про нього. Зараз можна просто почитати чи з'їздити до тих регіонів, де його вирощують. Але ж саме Дао є потужнішою і міцнішою частиною чайного зібрання, не чай.

Та чайна чаша, що перед вами, є вашою брамою до себе і, більш того, Природою та потоком енергії від цього Всесвіту. Нам часто легше вийти за межі чаю, коли процес простіший і ближчий до первісної Природи, яка, насамперед, і породила його.

 

«Людина слідкує за Землею, Земля наслідує Всесвіт,
Усесвіт дотримується Дао, і тільки Дао тримається само себе».

 

Статтю надруковано в 4-у числі
часопису Global Tea Hut за 2012-ий рік.
Перекладено спеціяльно для TeaHut.com.ua

teakettle

Messenger