У світі пуерів завжди вирують суперечки про те, як правильно зберігати чай і створювати вишукані вінтажі – така собі метушня чайних домів із дружніми дискусіями, суперечками, сміхом і мудрістю...
Ніщо не може настільки завадити вашій подорожі будь-яким шляхом, як думати, що ви вже маєте уявлення про нього. Знати – це припиняти...
Ми живемо в Чаї. Саме на цьому заснована наша Традиція. І хто б то не був – чайні ченці, які весь свій час приділяють цьому...
Якщо й існує якийсь Шлях, якась Стежка Чаю, щоби йти ними й жити, вони, безумовно, полягають у вирощуванні, обробці, приготуванні та питті.
Можливо, з чаєм вас познайомив ваш приятель… Або одна з подорожей привела до чайної крамниці, де увагу вашу привернув якийсь чайник чи чашка…
Скільки у світі є любителів чаю, стільки ж існує і способів його заварювати – загальні шаблони настоювання і розливання ніколи не обмежувалися жорстко визначеною методологією.
Пуер наскрізь просякнуто магією. Корінням він звивається до самого хребта Землі й через скелі та урвища тягнеться до витоків усіх вод...
Цю дзенську чайну байку взято з книги Ву Де «Дзен і Чай одного смаку». У першій її частині ми з вами "вип'ємо чаю" у формі традиційного дзенського оповідання...
Шлях Чаю, оскільки ми його відкриваємо й створюємо наново (чи він нас), насамперед має вшановувати Природу, Небо й Землю...
Переклад російською О.М. Ігнатовича, виконано за виданням «Тядо котен дзенсю» («Повна збірка класичних трактатів Шляху Чаю»)