Тіло чаю.

Закінчення

Усесвітня Чайна Хатинка

Найкращий спосіб навчитися відчувати ча ті — спочатку розвинути свою чутливість. Цього можна досягнути очевидними способами на кшталт здорової їжі, хорошого сну й фізичних вправ, а також медитації. Другий спосіб отримати “тіло” свого чаю — того, що передувало його обробці — це, звісно, настоювати його значно більше разів. Для цього вам знадобляться добрі навички в заварюванні та вміння насолоджуватися пізнішими заварками. Ці пізніші настої мають неабищо, і ними варто насолодитися. Спробуйте заварювати свої чаї глибше й довше й навчитися цінувати пізніші заварки самі по собі, замість порівнювати їх із першими й відмічати, як же їх букет потоншав і наскільки втратив свій аромат. У пізніших настоях також достатньо Ці.

І, зрештою, навчіться цінувати аромати своїх чайних настоїв. Більшість з того, що ми куштуємо в чаї, дають нам саме ефірні олії. Оскільки аромат і смак для людини тісно пов’язані, відокремити їх один від одного може бути непросто. Чай — це більше аромат, ніж смак, і значна кількість його олій залишається на стінках чашки/чаші. Тому важливо вдихати чай. І не тільки заради насолоди ароматом, а й заради його Ці, яка входить до тіла через запах так само, як і через сам настій. Це також чудовий спосіб навчитися відчувати запахи “тіла” чаю порівняно з ароматами “обробки”. Із чим можна порівняти аромат цього різновиду? Навколишнє середовище? Чи зможете ви відчути на смак ту місцевість у чаї?

Як ми зазначали минулого місяця, кожен попередній крок у виробництві чаю визначає наступну стадію. Усі фактори навколишнього середовища створюють різновид, найбільш пристосований до зростання тут. Цей різновид визначає, як його розмножувати й доглядати за ним. Однією з характеристик того, що ми називаємо “живим чаєм”, є зв’язок між фармером і землею. Живий чай підтримують у спосіб, що найліпше сприяє його природі та дозволяє чайним деревам мутувати й залишатися в гармонії з навколишнім середовищем і біорозмаїттям екосистеми. Такі здорові дерева знатимуть, коли їм насіятися, заквітнути й почати броститися. Ми просто приходимо подякувати їм за те, що вони дають, а не тиснемо на них поливаннями, добривами чи пестицидами.

Різновид потім встановлює час збирання врожаю, який разом із погодними умовами визначатиме подальші стадії переробки. Тобто те, що ми визначаємо як “ча ті”, насправді суттєвіше за обробку (чи, принаймні, настільки ж важливе). Найкращі фармери й майстри виготовлення чаю є такою ж природною частиною потоку від насінини до чашки, як і сонце, дощ чи ґрунт. Те ж саме можна сказати й про ту людину, яка заварює — про того, хто бере сухе листя і сповнює його, дозволивши йому звершити свою долю чи вивільнити свій потенціял. Гарний Чадзін — це таке ж натуральне продовження Природи, як і гілка, що народжує листя.

Якщо кролі чи вовки переселяються на якусь територію і змінюють її екологічний баланс, то ми це називаємо “природною зміною в навколишньому середовищі”. Фактично, вищі істоти також можуть міняти географію шляхом переміщення річок і гір (називається “трофічний вплив, trophism”). Приміром, вовки, яких переселили до Національного парку Єллоустоун, перемістили річки, коли вигнали з долин оленів і тим самим змінили ландшафт назавжди. Олені швидко зрозуміли, що вовків загнати в гори буде важче, і тому перестали харчуватися в долинах. Це дало змогу лісам розростися там, де раніше була тільки трава, і коріння дерев з часом посунуло береги річок, від чого й сталися певні зміни ландшафту. Усе це вочевидь природно. Так Природа змінила себе. Проте чому людина не може бути такою ж природною, як і вовки чи кролі? Чому наша праця часто не вписується в навколишнє середовище? Чому ми не можемо рухатися за течією Природи, а все намагаємося протидіяти їй? Це урок, який нам конче необхідно засвоїти.

Коли фармер щодня приходить до саду на роботу, він є частиною цієї екосистеми. Він живе в ній так само, як і будь-які инші організми. Його дихання змінює речі, рівно як і його руки й очі, розум і серце. Зрештою, у цьому впливі, зв’язку та гармонії є також і духовна сторона.

Коли ви споглядаєте на весь цей рух цілком, від насінини до чашки, легко зробити висновок, що чай “хоче” бути оброблений у певний спосіб (за браком кращого слова). Якщо навколишнє середовище створює різновид, який еволюціонує задля розростання в цій місцевості та який потім гармонізується з ґрунтом та иншими екосистемами, ви отримуєте листок, що настільки ж складається зі свого оточення, наскільки він є частиною дерева. Листя зростає на деревах. А дерева отримують енергію для створення листя з води, мінералів, ґрунту, сонця, місяця і світла зірок, а також із безлічі инших макро- та мікроскопічних взаємозв’язків і змінюються з навколишнім середовищем.

От, наприклад, на відміну від “культиварів”, що виведені людськими руками (різновиди, створені шляхом підрізання і/чи генетичного впливу на розмноження), Си Дзі Чвень (Si Ji Chun) є природним різновидом. Він утворився від різновиду Т’єґваньїнь (Tieguanyin) через пристосування до навколишнього середовища Тайваню (його ориґінальні кущі завезли переселенці з Аньсі близько ста років тому,- прим. перекл.) і був еволюцією цього сорту дерева. Коли йому дозволяють зростати здоровим і сильним, без підстригання чи аґрохемікатів, різновид може засяяти, так само як і навколишнє середовище променіє через кожне дерево. Фармер, виходячи на прогулянку до своїх дерев, звертається до них, як до друзів, і коли він працює в гармонії з усім живим навколо, збирає тоді за врожай правильну кількість листя і в слушний час року з метою допомогти деревам, а не стягнути з них данину — не гнобить їх, допоки вони не помруть. Такий природобережливий підхід не обходиться без молитв, церемоній і серця, сповненого подяки. Особистість є важливим аспектом чудового чаю, і дух, безумовно, також серед них. Наші молитви, відданість і серце завжди впливають на те, що ми робимо.

У такому разі саме навколишнє середовище та неповторні погодні умови того року визначатимуть, який сорт листя фармер матиме. І майстер тоді оброблятиме його так, як воно того “схоче”: обробляти його, щоби розкрити його потенціял і сповнити долю. Значна кількість фармерів, про яких ми розповідали, порівнювали вирощування і переробку чаю з вихованням дітей і говорили про це з любов’ю та ясним уявленням, що можна доглядати за здоровими деревами й обробляти їх відповідно до їх природи, дозволивши їм ставати тими істотами, якими їм судилося бути Небом.

За матеріялами листопадового часопису
”Всесвітньої Чайної Хатинки” за 2019 рік.

Українською перекладено спеціяльно для TeaHut.com.ua