Церемонія «Листя в чаші»
III. Додавання листя і води
Після того як ви обмили всі чаші, можна додавати листя. Коли ми готуємо чай у чашах, то часто включаємо саме чайне листя до нашого часі – зазвичай ставимо з ним більшу за чаші миску в центрі столу. Використовуйте велику відкриту миску, з якої буде зручно його брати. Чаї з довгим листям поздовжньої скрутки якнайкраще підходять для цієї церемонії, оскільки вони менше намагаються потрапити до рота ваших гостей, і за їх розкриттям приємно спостерігати. Як тільки ваші гості влаштуються на своїх місцях, то, за бажання, можете запропонувати їм оцінити листя, що часто тішить їх. У них можуть виникнути деякі запитання, відповіді на які в цю мить можливо трохи зсунуть ваші плани, або ж просто ввічливо перенесіть їх на закінчення церемонії.
Оскільки з цього моменту починається заварювання, то зараз саме час згадати “П’ять базових принципів приготування чаю”, які допоможуть вам упродовж усієї вашої чайної подорожі. Ми вже розглядали їх (є навіть гарне відео на нашому Ютубі) і ще неодноразово будемо до них звертатися. Якщо коротко, то ось вони: розділити свій чайний простір навпіл і робити все на правій половині правою рукою, а на лівій – лівою; більшість рухів немов би за окружністю виконується в напрямку до центру; завжди тримати чайник для води у своїй “слабкій” руці; у жодному разі ніколи не піднімати його, поки ви не заспокоїли своє серце-розум; і нарешті залишатися зосередженими на приготуванні чаю, вертати до цього всі свої думки, допоки не передасте чаші своїм гостям.
Після того як ми відчуємо себе готовими розпочинати заварювання чаю, нам хочеться вклонитися нашим гостям. Це не просто прояв поваги – цим уклоном, як своєрідним вибаченням, ви виправдовуєтесь за те, що вам із ролі господаря доведеться переключитись цілком на чай. Ви просите їхнього дозволу не брати їх до уваги якийсь час, щоби у вас виникла можливість вшанувати їх приготуванням найкращого чаю, який ви тільки можете їм запропонувати, і який, звісна річ, вимагатиме від вас вкласти в нього все своє серце й турботу. Якщо ви подаєте чай гостям, які вперше присутні на чайній церемонії, то вам, можливо, буде не зайвим нагадати вголос, що ви спочатку розділите разом трохи чаю в тиші й згодом знайдете час на розмови й відповіді на їхні питання. Особливо збудженим гостям також буде корисно зазначити, яку саме кількість чаш, адже через невизначене мовчання дехто може почуватися некомфортно. І тоді, наголосивши на тому, що ви розділите, наприклад, три чаші в тиші, можна зробити ваш простір значно зручнішим.
За цього способу заварювання листя для свого розкриття потребує гарячої води. Та оскільки ви заливатимете безпосередньо до чаш, ви можете захотіти проекспериментувати, знявши чайник із водою на декілька секунд з жаровні (плитки, пальника), або навіть на пару хвилин, залежно від матеріялу самого чайника, щоби переконатися в тому, що вода достатньо прохолодна і не перегріватиме стінки чаш, і їх зручно буде тримати. Після першого настоювання можна використовувати прохолоднішу воду. Також ви маєте можливість дати чаю кожне коло постояти хвилину-дві перед тим, як роздавати чаші.
Як тримати чайник для води
Дуже важливо тримати чайник для води правильно. Із розвитком навичок у приготуванні чаю тримання його в “слабкій” руці ставатиме для вас все важливішим. У такий спосіб ви робите заварювання плавнішим, особливо коли ви переходите до чаю ґонфу. Деякі люди піднімають чайник за задню частину ручки, стискаючи її кулаком і вигинаючи саму руку вбік. Це може здаватися зручнішим, особливо якщо ви використовуєте важкий чайник, але в дійсності таким чином ви маєте тільки два положення: “ллється” і “не ллється”. Мовиться про те, що тут є значно менше ступенів наливання і струменю, чим суттєво обмежується ваш контроль за інтенсивністю потоку води та кругової точности. Із нашим просуванням у заварюванні чаю ми поступово навчаємося не просто заливати воду до чайника чи чаші, а розміщувати її саме там, де ми хочемо. Иншими словами, з часом точність стає все важливішою.
Найкращий спосіб тримати чайник, коли ваш вказівний палець простягається зверху по ручці. Ваша рука має бути розміщена максимально близько до центру балансу самої ручки, який відрізнятиметься для кожного чайника. Проекспериментуйте з водою і різними способами тримання. Ви побачите, що вказівний палець у такому своєму положенні надає значно більше контролю за силою цівки й набагато кращу точність, коли вам треба знайти точку десь у тому круговому діяпазоні, якого надає вам чайник. Ця важливість чудово проявлюється в чаї ґонфу, ось як, наприклад, якщо ви, поливаючи, підігріватимете свій заварничок не в тому місці, то вам буде важкувато потім підняти його занадто гарячу кришечку.
Метода: Є два корисних нюанси у вправності додавання листя до чаші й настоюванні його. Перший, це коли ви немов би просіваєте листочки за допомогою пальців – берете ними жменьку, піднімаєте й потім випускаєте назад. Цим самим ви відокремлюєте маленькі уламки, які падають на дно миски. Таким чином вам буде легше обрати велике, файне листячко для кожної чаші. Скільки ви його покладете, залежить від сорту чаю: із шенами, за можливости, нам подобається додавати один великий листочок і один флешик із брунечкою. Червоні чаї, з иншого боку, чудові, коли їх робиш трохи міцнішими, тож можете покласти десь п’ять-сім листочків, приміром.
Другий корисний нюанс – наливати воду таким чином, що вона змушує листя кружляти у вирі. При першому настоюванні це допомагає занурити його під воду, щоби воно одразу почало заварюватися, а не плавало довго поверхнею. У пізніших настоюваннях листя буде липнути до денця чаші, тож така метода дає можливість підняти його, і кожен листочок тоді заварюватиметься однаково. Для того щоби так робити, доведеться ознайомитися зі своїми чайником і чашами. Нам треба, щоби кружляння просувалося трохи донизу, а не просто утворювало пласкі, горизонтальні кола, від яких листя б не занурювалося при першому настоюванні. Спробуйте почати заливати з чайника тоненько й рухатися вздовж стінки чаші далі від себе, допоки не знайдете місце, у якому листя почне закручуватися. Тоді ви можете збільшити потік води – “піддати газку”, як часто каже Ву Де. Через деякий час ви роззнайомитеся з вашими чайником і чашами й зможете робити це одразу, без полювання на правильну точку.
Статтю було надруковано в лютому
в журналі”Всесвітньої Чайної Хатинки” за 2017 рік.
Українською перекладено спеціяльно для TeaHut.com.ua
