"Листя в чаші".
Листя, вода й вогонь
Вступ.
Подорож чаю не є лінійною – це не просування по етапах. У Ча Дао відсутні рівні, бо за чайним столом усі місця однакові. Початок і кінець – це лише точки на колі. І чайний майстер тут не новачок, який набрався знань, а той, хто має глибший і відкритіший зв’язок між рукою, серцем і чаєм, уміння якого народжені постійною практикою. Одне із сузір’їв на нашому чайному небосхилі, Сен-но Рікю, написав відомий вірш, який иноді в скороченій формі можна побачити на каліграфічних сувоях у чайних кімнатах: “Один до десяти, десять до одного”. У ньому він звеличує те, що за рухом вгору слідує повернення до початку, знову й знову. “Десять” тут означає “все”. Важко описати, що змінюється з кожним обертанням від одного до всього й потім назад, та як би там не було, а це радше віднімання, відпускання, аніж додавання чогось до чогось. Шлях сигналу стає чіткішим і чистішим, коли фактори, що стоять на заваді, відступають, а рухи набувають досконалої грації. Із зростанням наша форма розвивається, а чутливість відточується, щоби ми могли відчувати мікродинаміку того, що колись було для нас грубим. Проте ніщо не відкидається на цьому шляху. Як подорож художника, від простих малюнків до шедеврів, ціле завжди присутнє на кожному кроці. Фінальна картина містить найперші ескізи, вона просто досконаліша. Тому просунуті техніки – це ніщо инше, як засвоєні базові.
Багато років тому я навчився одному з найпотужніших, серед відомих мені, способів заварювання чаю, і відтоді мої чайні мандри вже ніколи не були такими, як раніше. Ця техніка заварювання підходить як для початківців, так і для майстрів. І хоч існує багато зручних, простих і недорогих способів навчити новака заварювати чай, та багато з них потім, із прогресом у майстерності й розвитком відчуття, йому доводиться полишати. Проте я намагаюся ніколи не вчити тому, від чого потім доведеться відмовлятися. Як я вже казав, кінець повинен містити початок у всій повноті. І я подумав, що міг би поділитися з вами цією чудовою технікою заварювання, чи то як першою, чи як приємний огляд, і разом із цим дослідити деякі з багатьох способів, якими вона може бути корисною в чайній подорожі. Насправді нічого складного: ви просто кладете кілька листочків чаю в чашу й заливаєте гарячою водою. Чаша, листя, вогонь і вода… Це і є сутність Ча Дао.
Навіть через десятиліття багато майстрів, яких я поважаю, все ще продовжують пити чай таким чином принаймні раз чи двічі на тиждень – традиція, яку я продовжую у свою чергу. Існує багато причин, чому пиття чаю з чаші таке дивовижне, і деякі з них я можу представити тут. Инші вам доведеться відкрити для себе самостійно. Та найкращі осяяння – це ті, що лежать за мовчазною брамою, куди слова ніколи не потраплять: брамою без воріт, брамою розуму без розуму.
продовження: Історія чаю “листя в чаші”
Статтю було надруковано у серпневому числі
часопису ""Всесвітньої Чайної Хатинки"" за 2021 рік.
Українською перекладено спеціяльно для TeaHut.com.ua
