Вересень 2016-го

«Ностальгія»

Наш Чай місяця був висушений і пропечений паном Цаєм достоту вправно. Сильніше окиснення і прожарка надають йому божественних горіхово-абрикосових ноток. Це ще раз доводить, що кожна стадія в обробці чаю повинна підкреслювати найкраще в ньому, не лишаючи по собі жодного сліду, чи, инакше кажучи, пропечення не має надавати печеного присмаку. Цей чай просто розкішно висушений на вугіллі, із насиченим яскравим посмаком, що триває в роті дуже довго після того, як ви його проковтнете. За своєю енергією “Ностальгія” підносить м’яко та заспокійливо, незважаючи на те, що цей вулон швидше янський. Він сповнює вас і несе догори, але не силує до того. Це так ніжно відбувається, наче нагадує добре виховану пані часів династії Цін: вона грає для вас соло на ґуціню, коментує сутри, від чого змушує почуватися зачарованим її благородством.

Щоразу під час пиття подібних неймовірних вулонів ми утверджуємося в силі спільної гармонійної праці людини й Природи. Міць теруару тайванських верховин разом із мистецтвом майстра втілюються в щось таке, що не вкладається в межі нашого світу. Певною мірою воно є метафоричною відповіддю на питання: “Що то — бути людиною в цьому Всесвіті?” І, звісна річ, воно так само уособлює все те, із чим пов’язані великі чаї: Небо, Землю і Людину, які працюють у єдності над спільним творінням Трансцендентности. Спробуйте, чи зможете ви відчути скелястий присмак високогоряної грації “Ностальгії”, так само як і прочути величну майстерність пана Цай Мін Сюня. І потім, із кожною наступною чашкою, дивіться, чи не відкривається вам і вашим гостям смак Безмежного…

Поради щодо заварювання

У силу високої майстерности, що вкладалася у виробництво вулонських чаїв, вони завжди були дорожчими. На Півдні Китаю той новий спосіб заварювання, який розвивався разом із вулонами, назвали “ґонфу ча” (чай ґонфу, чай великої майстерности). Цю методу створили майстри бойових мистецтв, і тому її доволі сильно надихнула даоська філософія, якої сповнені їхні практики. Заварюванням чаю в невеличких чайничках із маленькими чашечками майстри водночас берегли цей дорогий чай і розвивали вправність і вишуканість, грацію і плинність відповідно до свого світогляду.

Ми завжди радимо, за змогою, заварювати вулони подібно до цього ґонфу: у їсінському чайничку з порцеляновими чашечками, чайним човником і чайником для води разом із жаровнею. Якщо ж ви не маєте такої можливости, то можете пристосувати цей чай до будь-якого способу заварювання чи чайничка/чашечок/чаш, які є в наявності. То буде зайвим, коли ви наміркуєте собі, що його треба готувати виключно способом ґонфу або ж не пити взагалі.

Одне із загальних правил у заварюванні вулонських чаїв — укривати денце чайничка так, немов би землю притрусив перший осінній листопад: покривши денце, ви все ще можете бачити його. Це важливо, адже насправді листя вулонів сферичної згортки доволі сильно розкривається, через що воно потребує місця для того. Пам’ятайте, завжди краще почати з невеликої кількости й потім додати, ніж використовувати надто багато й тим самим марно витрачати чай. Дайте листю промитися довше, так щоби перед розливанням чайні балабушки могли розкритися трохи сильніше. Це допоможе уникнути їхнього скупчення біля носика, перш ніж вони повністю розгорнуться. Ідеальним варіянтом тут буде, якщо вони всі розкриються однаково й у той самий час, що видасть вам від трьох до п’яти просто неземних настоїв.

Уся стаття про тайванські вулони…

Стаття вийшла у вересневому числі
часопису Всесвітньої Чайної Хатинки за 2016 рік

Українською перекладено спеціяльно для TeaHut.com.ua