Березень 2016-го

«Рубіновий Червоний»

“Рубіновий Червоний” має один із найособливіших букетів серед усіх чаїв на Землі, чим він, у першу чергу, і привертає увагу експериментаторів. І хоч сорт цей розроблявся в рамках поточних досліджень із метою виведення різновидів, що мають більшу врожайність та підвищену стійкість до шкідників, його дуже швидко визнали вишуканим, із несхожим на будь-який инший чай смаком. Тим його створення і відрізняється від решти “дочок” Тайваню: незважаючи на їхні, також унікальні, смаки, які тривалий час, якоюсь мірою, підтримували й посилювали, їх помітили й поширювали переважно з инших причин, як, наприклад, підвищення врожайности у випадку “Весни Чотирьох Сезонів”. “Рубіновий Червоний”, з иншого боку, є різновидом, що народжувався, зростав і поширювався здебільшого за свої виняткові смакові якості. Коли ви поп’єте його, то зрозумієте, чому це так. Ще раз повторимо, жоден инший чай не зможе підготувати вас до смаку цього першого ковтка!

На сьогоднішній день серед усіх видів Червоних чаїв з озера Сонця та Місяця Тайванський різновид № 18 (“Рубіновий Червоний”) і Тайванський різновид № 8 (Асамський Червоний чай, на кшталт “Піднесення”, який ми розсилаємо щороку) є найпопулярнішими. Тайванський різновид № 18 — це гібрид дерев “Дзенського Чаю” з великим листям із М’янми та диких місцевих тайванських дерев. Штучне схрещування виконували у відділенні “Станції Чайних Досліджень і Розповсюдження” в Юйчі в п’ятидесятих роках минулого сторіччя, і його дослідницький номер був 40-58, через що місцеві фармери називали цей гібрид “40-58”, а й иноді просто “58”. Таким він лишався до 1999 року, допоки не пройшов комісію із Сортування та Термінології і не отримав офіційну назву “Тайванський різновид № 18”. А вже загальну назву “Рубіновий Червоний” йому обрали у 2003-у на основі відкритого процесу відбору за участю багатьох чайних шанувальників з Тайваню.

Виготовлення “Рубінового Червоного” доволі складне. Урожайність у нього низька, і, порівняно з иншими видами Червоних чаїв, він потребує більших затрат у виробництві. Мабуть ви вже зустрічалися з тим, що Червоні називають “цілковито” окисненими чаями, та насправді це неможливо. Однак серед усіх чаїв вони дійсно є найбільш окисненими. Саме виготовлення Червоного чаю складається з трьох-чотирьох стадій: по-перше, його збирають і потім підв’ялюють, що традиційно робиться на бамбукових тацях, розкладених на спеціяльно зроблених для цього поличках. Таке підв’ялювання є доволі тривким процесом, і здебільшого становить від дванадцяти до двадцяти чотирьох годин. Далі його особливо довго скручують, щоби продовжити окиснення і зруйнувати клітини. Під час цього він дослівно перетворюється на пастоподібну масу. А вже після того його сушать, зазвичай у пічці. Листя “Рубінового Червоного” більш вишукане, тому підв’ялювання/окиснення і скручування його вимагає посиленої уваги й контролювання. І коли все зроблено належним чином, то часто такий чай доволі коштовний. Тут нам пощастило, бо частково цей “Чай місяця” був пожертвуваний нам Майстром Су з озера Сонця та Місяця. Тому якщо ви приєдналися до нас через ті чудові чаї, які ми поширювали досі, то зможете зрозуміти, що це справді наш рік!

Він смакує корицею і трохи грушанкою чи м’ятою, залежно від того, хто вам розповідає і який “Рубіновий Червоний” вони пили. Розкривається він доволі складно, на що здатні декілька Червоних чаїв. І ваш вигук “Нічого собі!”, можливо, не набагато відрізняється від реакції першого фармера, який визнав цей новий різновид. Як завжди каже Майстер Лінь: “Якщо й допоки ви не скуштуєте доброго чаю, надто важко про те розповісти”. “Рубіновий Червоний” просто неймовірний! Спробуйте розділити його з вашими близькими чи друзями вранці. Якщо маєте таку можливість, прокиньтеся раненько і зробіть собі чаювання на світанку разом із “Рубіновим Червоним” у якомусь медитативному просторі. Ви відчуєте, що його вишуканий смак і дивовижна енергія змінять ваш прийдешній день. Сподіваємось, ви так само отримаєте задоволення від цього особливого чаю, як і ми!

Поради щодо заварювання

“Рубіновий Червоний” можна приготувати в чаші або в чайничку з бічною ручкою. Колись увесь чай із чаш готували або як просто листя в чаші, або ж спочатку варили і потім вже наливали до них. Традиційні чайники для води, які використовували для приготування всіх китайських трав, як і чаю також, за своєю конструкцією були чайниками з бічною ручкою. Через велике розмаїття сучасних чаїв Ву Де вдосконалив спосіб заварювання в подібних чайниках. У давнину чай зазнавав зовсім незначної обробки, тому все листя можна було класти до чаші або ж варити. Та зараз наш чайний світ набагато ширший і складніший, і для багатьох чаїв таке заварювання не дуже підходить — деякі мають дрібні фракції, що потрапляють до рота, а инші за довгого настоювання в чаші стають надто гіркими. Тож заради збереження духу пиття чаю з чаш для таких чаїв — духу простоти й поєднання з Природою — використання чайника з бічною ручкою є чудовою альтернативою.

Якщо вам більше хочеться зосередитися на енергетичних, медитативних аспектах “Рубінового Червоного”, то краще покладіть листя до чаші. Чай вийде не таким стійким і швидш за все менш смачним, але вашому чаюванню це може додати глибини, спрямувавши його всередину. І навпаки, якщо ви налаштовані випробувати смак і аромат цього дивовижного чаю, то ліпше заварити його в чайничку з бічною ручкою. На щастя, ми мали можливість надіслати вам достатню кількість, щоби за бажання ви змогли приготувати його як першим, так і другим способом.

Зазвичай Червоні чаї всевибачливі, тобто їх достатньо просто готувати (хоча порівняно з иншими “Рубіновий Червоний” усе ж вибагливіший). Вони виходять чудовими, коли ви їх заварюєте трішечки міцнішими, тож можна або покласти листя на дрібку більше, ніж завжди, або трохи довше його настоювати (не надто багато листя/не дуже довго настоювати, бо тоді чай вийде загірким). Нам не подобається пропонувати вам класти якусь певну кількість, адже це залежатиме від того, якого об’єму ваш чайник, який вогонь і воду ви використовуєте, так само як і від багатьох инших подібних факторів. Ліпше розвивати власну чутливість до свого чаю і чайного посуду. Ви неодмінно дізнаєтесь, коли чайного листя буде забагато або ж коли воно перестоялося. Куштування чаю, який ще не настоявся, так само як і того, що перезаварився — це важливий досвід у навчанні приготування його як слід, а виправлення своїх помилок із часом допомагає нам удосконалювати свої навички.

За матеріялами березневого числа
часопису “Всесвітньої Чайної Хатинки” за 2016 рік

Українською перекладено спеціяльно для TeaHut.com.ua