Чай восени
2023
Осінь – час Металу, а це означає, що ми сповільнюємо розширення літа й зосереджуємо нашу зібрану енергію на вдосконаленні. Це час для відточування наших навичок у приготуванні кращої чашки чаю. І найліпше, якщо ми підходимо до нашого вдосконалення через призму пристрасти й любови, а не через зовнішні обмеження. Значно краще живити наш розвиток любов’ю до чаю, ніж якоюсь потребою чи тиском, будь то страх відстати або мета, якої ми прагнемо досягти. Найліпше вдосконалення відбувається саме заради цього – заради любови до чаю. Це важливий момент, який варто дослідити глибше.
Протягом багатьох років я чув, як мій учитель давав одну й ту саму відповідь на питання, чому він готує такий чудовий чай. Раніше я думав, що вона просто мила, дотепна, покликана відвести увагу від питання. Та згодом я якось помітив, що його відповідь мала ту саму жвавість і почуття, що й усі инші рази, коли він надавав її. Якби це було дотепне ухиляння, він би не промовляв це так натхненно, особливо після десятків повторень. Коли хтось запитує його, чому він готує такий чудовий чай, він усміхається і від щирого серця відповідає: «Я просто люблю чай!»
Ми можемо підживлювати себе в різні способи, щоби надихатися на практику, зростання та дисципліну. Приміром, робити це з почуття обов’язку чи заради чогось бажаного. Проте єдиною справжньою відданістю практиці, яка є тривалим і ефективним доповненням, є любов. Коли ми щось любимо, ми природно хочемо дізнаватися більше, зростати й ставати кращими. Цьому зростанню немає кінця, немає рівня «майстерности», досягнувши якого ми можемо зупинитись. Чим більше ми дізнаємося, тим більше усвідомлюємо, скільки ми ще не знаємо і наскільки кращими можемо стати. Навіть після п’ятдесяти років мій учитель все ще з ентузіазмом прагне дізнатися більше. І коли я чаюю разом із ним, то завжди вражений, наскільки яскравішим є знайомий чай, коли його готує він, а, отже, як багато навичок мені ще потрібно розвинути. Коли ми займаємося подібними питаннями, як цієї весни, приміром, досліджуючи чайники Менченя, я також дуже вражений тим, як мало я знаю про чай і як багато ще потрібно навчитися. Оскільки знання і навички не мають межі, ми повинні усвідомити, що практика, натхненна цілями, є безглуздою, оскільки вона нескінченна. Та коли наша практика натхненна любов’ю, ми можемо насолоджуватися процесом на будь-якому етапі. Ми можемо продовжувати вчитися і вдосконалювати свої навички, розширюючи знання через навчання, але завжди тому, що ми цього хочемо, а не тому, що мусимо.
Таким чином, найкращий спосіб загострити наш Метал, зосереджуватися і знову присвячувати себе практиці – це не створювати нові правила чи рішення, які ніколи не будуть життєздатними, а надихати себе, знаходити любов, пробуджувати пристрасть. Коли любов розквітає, бажання зростати й удосконалюватися стає природним і прекрасним. Коли ви любите чай, то хочете готувати його якомога ліпше. І, звісно, ви це робите.
Говорячи про кращий чай, найліпший з нього завжди гармоніює з навколишнім середовищем, кліматом, нашим раціоном і трибом життя. Восени панує метал, а це означає, що нам слід стежити за своїми переміщеннями, погодою та раціоном і підбирати чаї відповідно до дня. Осіння погода в місцях нашого перебування мінлива, як і наша внутрішня гармонія. Иноді ми хочемо приборкати метал, иноді — спертися на нього, а часом він потребує підживлення.
Для дисциплінування стихії Металу ми п’ємо багато вогняних чаїв цієї пори року. Це будь-які обсмажені Червоні, такі як Elevation або Ruby Red, а також традиційно оброблені вулони на кшталт Heavenly Turn. Вулони з вищим рівнем окиснення та/або сильнішим обсмаженням чудово підходять для цієї пори року. Наприклад, Heavenly Turn вижарюється на вугіллі та має багато вогняної енергії. З віком такі чаї набувають більше Металу. Це означає, що витримані вулони, такі як Mercy, мають хороший баланс між елементами Вогню і Металу, що робить їх ідеальними для осінніх днів, які все ще нагадують пізнє літо. Цікаво, що витримані вулони й традиційно оброблені нові вулони часто є найскладнішими чаями, із багатьма шарами смаків і ароматів. Саме тому вони ідеальні для того, щоби надихати нашу пристрасть до чаю і до заварювання його цієї пору року. Ми часто п’ємо Стрімчакові чаї (Яньча, 岩茶) в цей час, адже вони смачні, глибокі й вишукані, із безліччю можливостей для дослідження. Вони також явно винагороджують майстерність заварювання, пропонуючи значно більше тому, хто готує їх правильно. Оскільки ми любимо Яньча, а для їхнього заварювання потрібна майстерність, вони надихають нас працювати над удосконаленням наших навичок у заварюванні, проводити експерименти й досліджувати нові сорти та нові враження. І саме в цьому полягає сутність осені.
Коли ми хочемо відпочити в осінній день, то можемо випити якийсь «металевий» чай, який підходить для цієї «металевої» пори року. Це трапляється не так часто, як корегування чи підживлення, проте може статися. Металу в багатьох випадках чудово пасують білі чаї, особливо витримані. Ми зазвичай знаємо, що один із них – саме той, що треба, відчувши, як у цей день нам хочеться сповільнитися заради віддалення активности літа чи ретриту зими. Для тих днів, коли стає все холодніше, білі чаї підходять ідеально.
Щоби підживити Метал, ми використовуємо «земляні» чаї. Вони стають усе затребуванішими із настанням сезону: чим далі в осінь, тим більше ми їх п’ємо. Це переважно шу пуери, витримані та деякі молодші шени. Чаї, яким близько двадцяти років, можуть мати приємний баланс Землі з ноткою гострого Металу, що робить їх ідеальними для цієї пори року. The Wanderer є одним із таких. Він зберігався в Малайзії, де дуже стабільна вологість і клімат, у якому пуерні млинці стають збалансованими та енергетично здоровими. Вони ідеально пасують до тої енергії, яку ми намагаємося просувати в чаї та в нашому житті цієї пори року. Ми також цінуємо чаї приблизно тих же років, що зберігалися у вологих умовах. Ті з них, що закладалися на витримку на початку 2000-х, часто темні й землисті та мають трохи гостроти. Вони можуть бути корисними для балансу в ці дні.
Осінь – один із наших улюблених сезонів для чаювання. За літо чай часто стає напоєм і способом життя, і в цей час року ми присвячуємо себе частішим походам по чудову водичку чи пошукам вугілля для кожного чаювання, а також поглибленому навчанню, практиці та експериментам. Звісно, ми куштуємо нові чаї під час цього й відкриваємо для себе нових фаворитів. Иноді ми також використовуємо своє нове прагнення, щоби відкрити колишні закладки й поритися в них, досліджуючи старих друзів, яких ми давно не пили, подивитися на їхні зміни. Це дуже нагадує нам зустріч зі старими товаришами. Який чудовий час бути Чадзіном! Чаювання просто неба, милування зміною кольорів листя, частіші зустрічі й більше нових чаїв, які можна полюбити й обожнювати завдяки кращому заварюванню… Зичу вам тисячі смачних осінніх чашок, кожна з яких ліпша за попередню, і кожна з них ідеальна така, як є!
Статтю було надруковано в осінньому числі
часопису “Всесвітньої Чайної Хатинки” за 2023 рік.
Українською перекладено спеціяльно для TeaHut.com.ua
