«Сунь Їшунь» Люань

Люань відносять до “постферментованих”, пресованих китайських Чорних чаїв (Хейча), і про нього у нас мало хто чув. Процес його виробництва поділяється на два етапи: первинна обробка й поліпшення. Його виготовлення доволі складне й делікатне і займає понад пів року від початку до кінця. На чай зазвичай збирають десь у квітні флеші з трьома листочками та однією брунькою. Первинна обробка ділиться на чотири етапи: підв’ялювання, “вбивство зелені”, скручування і сушку. Після цієї початкової фази обробки сухе чайне листя набуває чорного лиску, а при заварюванні смак і залишки листя дуже схожі на напівоброблений пуерний маоча. Свого неповторного характеру Люань набуває лише після процесу поліпшення, який складається з десяти етапів: просіювання, відбирання, видалення сміття, купажування, високотемпературного ґартування, “нічної роси”, пропарювання, пресування в кошики, запікання на решітці та пакування. Деякі з цих стадій є унікальними: чайне листя обпалюють на високому вогні, після чого залишають на ніч, щоби воно ввібрало росу, а потім повільно пропікають на бамбуковій рамці до повного висихання.

Етап високотемпературного ґартування також відомий як “повне обпалення” і є справжнім випробуванням для чайного майстра, оскільки температура повинна контролюватися дуже точно. Етап “нічної роси” відбувається в період Байлу, “Білої роси”, у середині або наприкінці вересня. Після ґартування листя закладають на глибину близько десяти сантиметрів і залишають, щоб воно ввібрало вологу з роси; зазвичай його перегортають один раз протягом ночи. Пізніше, коли чай уже спресований у бамбукові кошики, їх зв’язують у ряди, а потім ставлять на дерев’яну раму над розпеченим вугіллям у спеціальній сушильній камері, накривають зверху бавовняною ковдрою задля рівномірного регулювання тепла.

Хоча цей люань і продавався як кінця 90-х, насправді для цього різновиду чаю доволі важко визначити час виготовлення, якщо йому вже понад 20 років. Тоді для них ще не існувало такої стандартизації, як для пуерів, і через це він може бути як кінця 90-х, за словами продавця, так і початку 2000-х (унизу ви побачите нейфей від кошика, на якому немає жодних позначок стосовно дати виготовлення). Цілющі властивості люаню, як стверджють китайці, починають проявлятися десь після 10 років належної витримки. Звісно, що це доволі сильно залежить як від початкової сировини, процесу обробки, так і від умов зберігання. Це перший люань, який дійсно вразив. Більшість молодих, навіть із гарного листя, усе ж схожі на подібного віку зелені пуери. А через те що люань не назвеш супер вишуканим чаєм, його рідко коли буває цікаво пити, особливо ще як сировина слабенька. На жаль, більшість із тих, що траплялися, були саме такі, тому в нас цей різновид Хейча не дуже й знають. Ось через це й маю лише один у колекції, 2020 року з диких кущів, який дійсно сподобався.

У цьому листі ще впізнається початкова “квіткова” зелень молодого чаю, проте вона вже не така різка — свіжі, бува, як більше листя покладеш, то стають доволі гіркуватими й терпкими, через що до них часто додають шматочок бамбукового листя від кошика для пом’якшення. Тут, таке враження, що оця початкова різкість і напористість за двадцять років трансформувалася у збалансовану міць і цілющість. Настій гладенький, густий, із насиченим смаком, який від зелені перейшов у яскравішу ягідно-деревну солодкуватість із пряними нотами ліків китайської медицини. Тут цікаво спостерігати, як оця насиченість розкривається різними барвами. Я би сказав, вона якась збалансована, м’яка… Ці цього чаю також більше балансує: перше враження, що ніби ти на поверхні океану лежиш, і ані вниз, заземлитися, ані вгору тебе не підносить — ти знаходишся саме в балансі. Через це, як на мене, він підходить більше для обіду, пообіднього чаювання. Для вечорів не впевнений, бо навіть попри цю збалансовану розслабленість він досі доволі потужний, і заснути швидко може не вийти… Неймовірний чай!

Виготовлено під маркою «Сунь Їшунь»:

Як тут пишуть: «Чай виготовляється за старовинними методами, які передаються вже понад 180 років. Його колір стає глибоким і глянцевим, а саме листя може зберігатися надзвичайно довго. Він має виражені цілющі властивості: усуває літню спеку, покращує травлення, видаляє надлишок вологи й допомагає при застудах. При заварюванні чай дає густий аромат і солодкий посмак, що дарує людині відчуття свіжости й бадьорости.»