Нотатки про дзенський чай.

(Дзентяроку)

Східне місто

склав Дзякуан Сотаку

Зміст:

5. Значення невигадливого (Вабі)

Знак вабі з граничною увагою використовується на Шляху чаю та означає дотримування буддійських заповідей. Проте мирські люди за невигадливе (вабі) беруть тільки форму (зверхній вигляд) — ян, і не бачать значення невигадливого в інь¹. Тому вони витрачають усе наявне в них золото на облаштування приміщення для чаю, яке за формою (зверхнім виглядом) є невигадливим (вабі), обмінюють на рідкісне порцелянове начиння поля й сади та хизуються ним перед поважними гостями. Чи можна, загалом кажучи, виголошувати це простим (вабі) стилем життя?

Невигадливе (вабі) означає ненаповненість (недостатність), неприхильність до всіх особистих бажань, «спотикнутися і впасти», зупинитись і не прагнути нікуди. Пов’язавши його зі словом чачі², у тлумаченнях «Відсторонення від марноти»³ ведеться: «Ча — це стояти, чі — перебувати, знаходитися. Усе слово означає: бути охопленим сумними думками, утратити бажання, перебувати стоячи⁴, не мати змоги просуватися вперед». У «Огляді роду Шак’ї»⁵ читаємо: «Бодгісатва Левиний Рик запитав: “Яке значення вислову: бажаючи малого, спізнати задоволення?” Будда сказав: “Бажаючи малого означає не прагнути до чогось і не брати нічого зайвого. Спізнати задоволення — досягнути малого й не шкодувати про це”». Якщо поєднаємо ці висловлювання та поглянемо на значення ієрогліфа, яким записується слово «невигадливе», а також на японське читання цього знаку, то мусимо засвоїти, що невигадливе-вабі означає стан, коли залежне не народжує думку про залежне, недостатнє не пробуджує думку про недостатнє, негармонійне не містить у собі думку про негармонійне. Та якщо ти думаєш про залежне як про залежне, якщо журишся про недостатнє, що воно недостатнє, якщо скаржишся, що негармонійне є негармонійним, то це не невигадливе (вабі), а ти, мушу відзначити, бідолаха!

Старий мудрець казав: «Навіть якщо це Шлях, дотримуйся напучення рішуче не впливати у другу думку». Великий Засновник Ейхей⁶ далі оповів: «Навіть якщо це Шлях, рішуче не впливай у першу думку й рішуче не впливай у відсутність думок!»⁷ Коли нічого не пливе думками, рішуче зберігається дух невигадливого (вабі). Це збігається з дотриманням заповідей Будди. Тому якщо спізнаєш невигадливе (вабі), то не породиш у собі зажерливости, безпутства, не породиш у собі гніву, не породиш у собі лінивства, не породиш у собі мішанини думок, не породиш у собі дурного розуму. Ба більше, скупість, яку ти мав досі, перетвориться на щедрість, безпутство перетвориться на дотримання заповідей, гнів перетвориться на терплячість, лінивство перетвориться на активність, мішанина думок перетвориться на зосередженість⁸, дурний розум перетвориться на мудрість. Це називають шістьма «парамітами»⁹. Так іменують діяння, які здатний учинити бодгісатва. «Параміта» — санскритське слово, що перекладається як «переправа на той берег» і означає бути на Шляху просвітління. Слово «невигадливе» (вабі) поєднує в собі дію та використання шістьох «переправ», що має бути здобуто шануванням, розумінням і вірою. Чи не є вабі заповідями і «переправами» Дгарми чаю?

Мовиться, що у вислові вабі миряни вбачають лише зверхній вигляд речі, а не щось приховане від погляду, її внутрішній зміст і сутність. ↩
Китайське слово, яке означає «розчаруватися», «зазнати поразки в досягненні визначеної мети». Складається з двох ієрогліфів, перший з яких є графічним варіянтом знаку, яким записується слово вабі. ↩
Кит. «Лісао». Твір давньокитайського поета Цюй Юаня (340-278 до н. е.) з царства Чу. ↩
Тобто, не рухаючись, бути на одному місці, заклякнути. ↩
Кит. «Шіші яолань». «Рід Шак’я» - китайський еквівалент санскритського «Шак’я-путра» (незрадливі послідовники Будди Шак’ямуні). Словник буддійських термінів і висловів, складений у 1019 р. китайським ченцем Даоченом. Призначався для підготування до читання буддійських сутр. Нижче цитується частина розділу «Бажаючи малого, спізнати задоволення». ↩
Мовиться про ченця Доґена, засновника храму Ейхейдзі. ↩
Наводиться цитата з четвертого сувою «Просторих записів промов превелебного Доґена» (яп. «Доґен осьо короку») в десяти сувоях, що являють собою збірку висловлювань славетного дзенського ченця. Доґен у ній закликає триматися «серединного Шляху», тобто, з одного боку, не слухатися сліпо дискурсивного мислення, а з иншого, не впадати в протилежну крайність, оскільки в обох випадках уявлення про сутність речей та явищ буде однобічним, навіть якщо формально обидва крайніх підходи й кваліфікуються як буддійські (проголошується, що це «Шлях»). Д. Хірота пропонує тлумачити ієрогліф до («Шлях») у значенні «мовити», «умовляти». Отже початок висловлювань матиме наступний вигляд: «Старий мудрець казав, умовляючи…», «Великий Засновник Ейхай далі оповів, умовляючи…». Проте, на нашу думку, подібне тлумачення не зовсім погоджується з граматичною конструкцією первописного тексту «Нотаток», і вказані фрази ми перевели дослівно. ↩
Тобто людина набуває здібність займатися медитуванням. ↩
Параміта — найважливіша категорія філософії буддизму махаяни. Це здатність, сила, у якомусь сенсі енергія, за допомогою якої досягають нірвани. Параміта — те, що перевозить на инший берег. У перекладах цього термину на китайську ідея переправи до нірвани визначена досить виразно: параміта передається словом даобіань — «досягання того берега» («той берег» — поширене в буддійській літературі метафоричне іменування нірвани). Основними вважаються шість параміт: (1) «параміта давання (жертвування)» — матеріяльні та духовні добродіяння; (2) «параміта заповідей» — дотримування приписів, виконання яких має принциповий характер для того, хто прагне до нірвани; (3) «параміта терпіння» — цілковита непіддатливість гніву; (4) «параміта дбання» — прагнення діяти виключно в одному напрямку; (5) «параміта споглядання» — спрямовування думок на єдиний об’єкт — просвітління — та концентрація їх на цьому об’єкті; (6) «параміта вищої мудрости» — «праджня-параміта». Дотримування шістьох параміт веде бодгісатву до найвищого й цілковитого просвітління. Крім того, бодгісатва, дотримуючись тої чи иншої параміти або всіх шістьох, зобов’язаний приводити до належного стану (починаючи із забезпечення одягом та їжею і закінчуючи відверненням від різних «поганих думок» — про чужолюбство, вбивство свого ближнього і под.) живих істот, які його оточують, що є невідмінною умовою наближення до досконалого просвітління. ↩

Українською перекладено спеціяльно для TeaHut.com.ua

Майстерня Ча Дао

Нотатки про дзенський чай.

(Дзентяроку)

Східне місто

5. Значення невигадливого (Вабі)

Footnotes