Майстерня Ча Дао

Нотатки про дзенський чай.

(Дзентяроку)

Східне місто

склав Дзякуан Сотаку

Зміст:

  1. Заняття чаєм виявляє сутність Шляху дзену
  2. Заняття чайною справою
  3. Дух (сутність) Чаю
  4. Дух (сутність) начиння для Дзенського Чаю
  5. Значення невигадливого (Вабі)
  6. Зміни та варіяції в чайній справі
  7. Значення «цінованого» (Сукі)
  8. Значення «Росяної Землі»
  9. Про «сутність» і «дію»
  10. Сутність «чаю без “гостя” і без “господаря”»

 

6. Зміни та варіяції в чайній справі

У чайній справі має значення долучання до неї. У «Нотатках Намбо» ведеться: «Передавання вчителем правил розташування предметів начиння та проведення приготування чаю охоплює десять тисяч дрібниць, і неможливо обійтися без них, та коли запам’ятаєш базові правила, до самого таїнства інь і ян1 включно, будеш вільний і незалежний від десяти тисяч змін, десяти тисяч варіяцій правил»2. Отже, тут під змінами та варіяціями розуміють те, що коли виходиш за межі базових правил, у той самий час будеш прихильним до цих правил. Проте це означає залежність від зазначених дій, попереднє їх обмірковування, і не відображає природного характеру змін і варіяцій. Мій Шлях чаю не такий. Дотримуючись природности моменту, не треба спрямовувати думки на базові правила — належить учиняти дії, не зупиняючи думки на змінах і варіяціях як таких; це і є дивовижним використанням змін і варіяцій. У світі відома «ґатха»3, яку приписують праведному Такуану:

Чайне дійство від початку не має
твердо визначеного вигляду.
З однією думкою4, без унутрішніх сумнівів і свар
Будь у ладу тільки з ученням Неба!
Чи є правила, чи немає правил,
Нехай твої бажання завжди дотримуються змін,
головна з яких — диво!

Цей вірш висловлює докорінне значення приготування чаю. Дійсно, якщо спиратися на останню фразу, будемо виконувати зміни та варіяції в правилах тільки при зіткненні з дивом, коли Шлях чаю розглядається як диво, і коли вшановують те, що не виведено штучно. Коли ж застосовують навмисно виведене, роблене, помірковане, то як би вправно не здійснювали попередньо обмірковані плани, вдаються до суб’єктивізму, сутність якого зовсім инша, ніж дивовижна якість природности. Зміни та варіяції породжуються природністю змін Ці Неба та Землі5. Їх сприймає людське тіло й вільно використовує у власній життєвій активності. Таким чином, увійти в чайне дійство, виявляючи цей принцип, означає долучитися до творчої здібности Неба й довірити їй самого себе, відкинувши власні суб’єктивні знання; просунутися вперед і цілком визначити свої здібності, знаходячись у порожнечі, заспокоєності та чистоті6.

У дзенському чаї мало специфічних понять, і немає сенсу проводити такі чаювання як якесь таємне дійство. Якщо, бажаючи долучитися до чаю тої назви7, займеш увесь вільний час засвоєнням нотаток8, то не досягнеш справжнього Шляху дзенського чаю, і коли ж, у такому випадку, прийдеш до дива змін? Якщо ж будеш оберігати справжній образ тільки дзенського чаю, то й сам прийдеш до дива змін.

 

Footnotes

  1. Тобто дізнатися також про розташування начиння у відповідності з ув’язуванням функцій і місць розташування різних предметів із принципами інь і ян. ↩

  2. Доволі вільне переповідання із додаткової частини трактату «Намбороку», що не увійшов до канонічних сімох розділів цього твору. ↩

  3. Буддійській вірш, у ширшому розумінні — той вірш, що був написаний буддійською духовною особою. ↩

  4. Тобто без «розкидання» думок по різних об’єктах, а із зосередженням їх на чайному дійстві. ↩

  5. Мовиться про внутрішні зміни Неба й Землі (і ширше, усього Всесвіту), які не відображаються на їхньому зверхньому образі і тому не сприймаються оком та иншими органами чуття. ↩

  6. Стан, до якого повинен прагнути буддист і адепти дзенбуддизму зокрема. «Порожнеча» — важливіше поняття філософії буддизму махаяни, що вказує на відсутність власної «природи», «суття» в якихось поодиноких істот. У цьому випадку ведеться про те, що людина, яка знаходиться в подібному стані, осягнула умовну реальність власного «я» і відчула свою справжню природу — «природу будди». «Заспокоєність» — відсутність якихось бажань, що спрямовані на світські справи, тобто відчуженість у буддійському розумінні слова. «Чистота» — незатьмареність якимись пороками та чистота роздумів (єдиний об’єкт бажань і думок — знайдення просвітління). ↩

  7. Тобто дзенського чаю. ↩

  8. Ведеться про різні учбові посібники з правил проведення чайної церемонії. Для дзенбуддизму взагалі характерно вельми негативне ставлення до письмових текстів як до засобів пізнання будь-яких «потаємних» істин Будди. ↩

Українською перекладено спеціяльно для TeaHut.com.ua

Чайник і чашка